Статті

Автостопом по Туреччині

<P><h3 style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; font-size: 16px; font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; color: #0a0a0a;”>їздила Дарина Воєтко – випускниця спочатку 19-ї школи Рівного, а згодом Острозької академії. Нині вона працює фрілансером в іноземній компанії.</h3>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>Щоб детальніше дізнатись про цю можливість дешевого відпочинку за кордоном та розповісти про неї читачам <em>«7 днів»</em>, позаштатний кореспондент нашої газети узяв у цієї відважної дівчини інтерв’ю.</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Дарино, як ви наважились на двотижневі мандри автостопом по ісламській країні?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Мене завжди вабили мандри. Навіть просто їхати потягом до бабусі було для мене неабияким задоволенням. Напевно, ця пристрасть до мандрів і послужила поштовхом до подорожі Туреччиною. Це рішення було спонтанне, тим і прекрасне. Мої друзі повідомили, що планують вирушити у мандрівку, за два тижні до вильоту. Недовго думаючи, я купила квитки на той самий рейс.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Чому ваш вибір впав саме на Туреччину?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Бо ми орієнтувалися на ті країни, для в’їзду в які не потрібно багато паперів. Адже ніхто з нас не мав шенгенської візи. З інтернету ми почерпнули інформацію, що дозвіл на перебування в цій країні можна отримати безпосередньо в аеропорту, заплативши 25 доларів.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Відомо, що влітку в Туреччині відбувалися заворушення. Це вас не злякало?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Ми живемо в буремні часи і не знаємо, що чекає нас навіть у своїй країні. Якщо боятися, ти так і просидиш на своєму дивані все життя. На щастя, нас оминули всі можливі небезпеки. До того ж, переважно ми трималися західного узбережжя, де у цей період було відносно спокійно.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Давайте про економічну частину поїздки. Скільки грошей потрібно пересічному українцеві на два тижні такого відпочинку?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Ми купили квитки на рейс авіакомпанії «Pegasus Airlines». Це одна з найкращих можливостей дешево і швидко потрапити до Туреччини. Виліт був зі Львова. Щоб потрапити до Стамбула, я заплатила 50 доларів. На зворотному шляху ми мусили робити пересадку, тому квиток з Коньї до Львова коштував 62.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>У мандрівці найчастіше витрачалися на їжу та музеї. Лише двічі треба було за­платити за ночівлю. Загалом я потратила за час подорожі близько 350 доларів.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Якщо ви не хочете марно витрачати гроші на дорогу та житло, раджу вам стопити і шукати гарних людей на ночівлю. До того ж це найкращий спосіб пізнати країну. Ми змогли проїхати 1650 кілометрів, не заплативши нічого. Натомість нас постійно пригощали чаєм і переживали, як це чотири підірвані людини змогли дістатися так далеко, не побоявшись втрапити в халепу.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Не раз ми зустрічали турків, які казали, що самі ніколи б не поїхали своєю країною стопом. Це насправді може бути небезпечно, тому якщо вже наважуватися їхати, то краще не самому.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Що треба знати в такій дорозі?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– У Туреччині не забувайте знімати взуття, коли заходите до вантажівки, що зупинилась для вас на шляху. І добре мати із собою крихітні сувеніри, бо вам просто захочеться віддячити людині за привітність.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Яким був маршрут вашої компанії?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Відразу ми вирушили до Стамбула. Там можна було залишитися на два тижні і при цьому не встигнути побачити всі красиві місця. А на тамтешньому славетному базарі ми просто заблукали. Але нам хотілося побачити не ту Туреччину, яка кишить туристами, а ту, де турки живуть не на показ.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Стамбулу немає кінця краю, з міста дуже важко вибратися. Тому ми не змогли там скористатися автостопом, а вирішили поїхати до Бурси автобусом. <em>Цікаво</em>, що, заплативши за нього 30 лір (210 гривень), ми також змогли поплавати на поромі. Далі поїхали до Трої, а звідти в Ефес.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Бувало, що ми вирішували, куди їхати, вже в дорозі, дослухавшись до порад. Наприклад, залишилися довше у Фетхіє, щоб побачити місто привидів. У Сельчуку ми наїлися смачних солодощів і відпочили від постійного руху.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Що особливого ви побачили у мандрівці?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Кожен момент був неймовірний. Але хочу розповісти про останню нашу зупинку в цій чудовій країні. Коли ми говорили, що будемо їхати до Коньї, самі турки дуже дивувалися. Це місто славиться своїм консерватизмом і релігійністю. Всі попереджали нас, що там нічого робити. Виявилося, що самі турки упереджені щодо самих себе.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Конья – одне з моїх найкращих вражень цієї подорожі. Не тому, що ми могли там їздити безкоштовно в автобусі завдяки своєму статусу туристів. І точно не через те, що там нам дали в користування цілу квартиру і просто залишили від неї ключі. Сама атмосфера цього міста вразила. До того нам багато довелося побачити в Памуккале, Ефесі, Денізлі, Ізмірі, Бурсі, Фетхіє, Анталії. Але Конья справді допомогла відчути, що таке справжня турецька культура.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– А де взагалі ви ночували? Не завжди ж вам давали ключі від незаселеної квартири? І як сприймали вас турки?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Лише одного разу ми ночували в наметі. Це було поблизу Трої, у селі, де проживає близько тисячі людей. Ми не мали де переночувати, а кемпінг коштував близько 30 лір з людини. Тому ми пішли по місту з надією знайти хоч клаптик землі.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Натрапили на чоловіка, який показав нам парк, де ми змогли поставити намет. Виявилося, що він зараз вчить англійську мову, щоб наступного року працювати екскурсоводом у новому музеї. Він прийшов до нас з купкою газет і дуже радів, що може з нами їх <em>почитати,</em> попрактикувати свою англійську.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>Найчастіше ж ми знаходили, де зупинитися, через сайт couchsurfing.org. Люди, які реєструються там, самі часто подорожують, тому вони відкриті до нових знайомств. Одного разу ми навіть ночували у хлопця, котрий бував в Україні. На стіні в нього я побачила квитки з одеських музеїв та символіку «Шахтаря».</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Скільки коштували ваші сніданки, обіди, вечері, і чи було таке, щоб вас пригощали?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Нам сподобалося їсти чорбу – це крем-суп із чечевиці. Він коштує п’ять лір (35 гривень). Їли багато мандаринів, інжиру, які просто зривали з дерев чи, бувало, купували. Якось одна сімейна пара дала нам безкоштовно вечерю, фрукти і багато ласощів. Ці люди прийняли нас дуже тепло та привітно, запрошували приїжджати знов.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– А контакти у вас залишились?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Звісно, ми обмінювалися контактами. Навіть водії нам давали свої візитки і казали, щоб ми заїжджали в гості. Я помітила, що турки намагаються зробити для приїжджого якнайбільше, щоб ти захотів туди повернутися. Це спрацьовує, бо я не проти поїхати туди ще колись.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”><strong>– Вже маєте плани на наступну подорож?</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19.5599994659424px;”>– Мрію вирушити у велосипедну мандрівку. Взагалі, чудово було б побачити весь світ. Якщо вже почала досліджувати країни, зупинятися не можна.</p>

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса