Коментарі

Хто відповідатиме за зруйновані пам’ятки Рівненщини

Микола Бендюк, історик і краєзнавець, який багато років присвятив археології, реставрації, вивченню історії нашого краю. Він є автором багатьох книжок та досліджень з історії Острога, Острожчини та Рівненщини. Нещодавно пан Микола опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі світлини з доказом того, як біля Межирицького монастиря нищать археологічні знахідки.

Це викликало резонанс, а прихильники УПЦ-МП заходились звинувачувати Бендюка та поливати брудом. Однак пан Микола, у властивій історикам манері, відповів на істерику фактами. У своєму блозі на сайті “ВСЕ” від виклав хронологію того, як методично знищувалась історична пам’ять Острожчини.

Розумію що забагато тексту і мало хто дочитає до кінця, але спробував узагальнити те що сталося в Острозі за останні роки“. – написав Микола Бендюк на своїй сторінці у соціальній мережі, коментуючи свій текст.

Хроніка руйнувань пам’яток археології та архітектури в Острозькому районі

  1. 2011 р. знищено пам’ятку архітектури національного значення – церкву Кузьми та Дем’яна в селі Розваж.
  2. 2012 р. Ченці Межиріцького монастиря будують північно-східний пристінний корпус. Це було здійснено без погодженої та затвердженої науково-проектної документації, відповідних дозволів та археологічної експертизи.
  3. В 2013 році користувачем Межиріцького монастиря-фортеці св. Трійці було розпочато будівельні та земляні роботи по спорудженню господарських приміщень (гаражів) в охоронних зонах пам’ятки архітектури національного значення, внаслідок чого було зруйновано частину земляного валу, що перебуває на обліку, як пам’ятка археології місцевого значення.
  4. В тому ж 2013 році ченці Межиріцького монастиря перебудували пам’ятку архітектури національного значення – дзвіницю монастиря-фортеці. В більшій своїй частині (два горішні яруси) дзвіниця була розібрана і замінена новою конструкцією. Керівники управління культури Рівненської області (Я. Мельник, Ю. Калітинський) які повинні були здійснювати контроль над збереженням пам’яток архітектури. Натомість написали лист від 01.10.2013 (№ вих- 968/01-07/13) звернулися до Міністерства культури України з проханням “як виняток” надати письмовий дозвіл на «виконання зазначених робіт» що посприяло знищенню пам’ятки.
  5. 2016 рік – самочинно, без дозволів, було знищено культурний шар на території яка знаходиться поблизу Межиріцького монастиря. Археологам вдалося дослідити лише невеличку частину трипільського поселення, яку не зміг зачепити бульдозер.
  6. 2016 рік – в Острозі, місцевим водоканалом, було порушено частину земляного валу 11-13 ст. Як вияснилося, ця частина валу вже порушувалася за радянського часу, там прокладали теплотрасу, і тому вина «водоканалу» лише в тому, що вони проводили земляні роботи на пам’ятці археології без дозволів і без нагляду відповідних пам’яткоохоронних структур.

Руйнування церкви в селі Розваж

 

В селі Розваж, до 2011 року, існувала унікальна пам’ятка сакральної архітектури – церква в ім’я св. Козьми і Даміана, побудована в 1781 році. Розміщений цей храм був на невеликому підвищенні. Його невисокі шатрового типу завершення трьох зрубів, рудиментарно збережене опасання відразу виділяли  розвазький храм  серед інших дерев’яних пам’яток репрезентували яскраво виражену епоху волинського бароко.

У серпні 2011 року було розпочато роботу по планомірному знищенню споруди, яка була пам’яткою архітектури національного значення. Одразу ж початком робіт з руйнування церкви, було усне звернення до районної влади, проте там сказали, що будівельні роботи виконують згідно з розробленим проектом. За проектом можна було замінити прогнилі бруси на нові, попередньо піднявши церкву на домкратах, а потім укріпити дерев’яні конструкції храму за допомогою спеціальної речовини. Проте навіть без цих робіт храм міг простояти ще 20 років, якщо частково замінити лише верхні бруси, на яких кріпилося панікадило.

Священик і громада села, прикриваючись завіряннями про  те, що церкву реставрують, насправді повністю знищили, ріжучи бензопилами та спалюючи на церковному подвір’ї  пам’ятку, яка була побудована без жодного цвяха. Висвітлення телевізійними каналами (Інтер, СТБ, ICTV, Рівне 1, РТБ) храм не вберегло, влада всіляко відтягувала виїзд комісії на місце і цим дала змогу довершити руйнування церкви.

Влада самоусунулася, чекаючи, коли церква буде знищена повністю, щоб потім дати невеличкий штраф громаді за знищення пам’ятки національного значення. Прихожани церкви прямо заявляли про те, що поки при владі буде Янукович і партія Регіонів, їм нічого боятися, бо це «їхня влада» (Московського патріархату).

Бачачи, що не вдається нічого вдіяти, ректорат Національного університету «Острозька академія» запропонував, що академія своїм коштом розбере церкву і відновить її на території університету як пам’ятку архітектури, з вказівником, що вона походить із села Розваж. Проте община навіть слухати не хотіла, поспішаючи дорізати і спалити храм.

Коли активісти звернулися в прокуратуру із питанням про те, чому вони ніяк не реагують на знищення пам’ятки, відповідь була одна: «нам ніхто не написав заяви, за якою ми б розглядали це питання». А те, що вже по всіх каналах українського телебачення пройшли сюжети про знищення церкви, ніяк не вплинуло на правоохоронні органи. Владні структури лише після повного знищення храму відреагували, давши громаді штраф у розмірі однієї тисячі гривень. Цими діями був створених прецедент – тепер і інші громади теж можуть поводитися із своїми пам’ятками подібним чином.

Комітет захисту національної спадщини Громадської Ради Волині у 2013 році звернувся до Острозького МВ УМВС України в Рівненській області про повторне порушення кримінального провадження за фактом завдання шкоди і знищення пам’ятки архітектури національного значення – церкви Козьми і Деміана в с.Розваж Острозького району Рівненської області.

Факт самочинного проведення робіт без жодної участі науковців і жодних погоджень підтвердили і в Міністерстві культури України, яке, згідно з законом «Про охорону культурної спадщини», має виняткове право надавати дозволи і погодження на роботи на пам’ятках національного значення.

Зауважимо, що ще 26 жовтня 2011 року Міністерством культури України було надано припис №305/22/51-11 з вимогою негайно припинити проведення будь-яких ремонтних, монтажних, (демонтажних) робіт на пам’ятці та терміново надати на розгляд Міністерства необхідну науково-проектну документацію щодо здійснення означених робіт. Однак, як офіційно повідомив 21 червня 2013 року заступник начальника департаменту охорони культурної спадщини та культурних цінностей В.В.Вічерський: «повідомлень щодо виконання даного припису до міністерства не надходило». І це при тому, що роботи з руйнування церкви вже було  завершено…

В контексті цього варто звернути увагу на ще один факт. Вже після набуття чинності міністерського припису, з’явилося розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 21 листопада 2011 року №567, яким було виділено 20,0 тис. гривень бюджетних коштів на «першочергові протиаварійні роботи (реконструкцію)» цієї пам’ятки архітектури 1781 р., що має охоронний № 607. Головним розпорядником коштів виступило головне  управління з питань будівництва та архітектури РОДА.

Зважаючи на вище згадану інформацію Міністерства культури України, маємо факт фактичного фінансування самочинних робіт за рахунок бюджету області. Робіт, які фактично знищили пам’ятку, що перебуває під охороною держави, яку представляла на Рівненщині обласна адміністрація під головуванням пана В.М. Берташа. І черговий факт бездіяльності його підлеглих з очолюваного Я. Мельником і Ю.Калітинським відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА.

Зважаючи на цинічне знищення пам’ятки національного значення, яка фактично втрачена, за поданням Комітету захисту національної спадщини ГРВ Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області відкрито кримінальне провадження і розпочато досудове слідство згідно зі ст. 298 Кримінального Кодексу України – за фактом знищення пам’ятки архітектури національного значення і службової недбалості посадових осіб, які це допустили.

На засіданні тимчасової контрольної комісії районної ради «Президія Острозького району з питань врегулювання суспільно-політичної ситуації в районі» 25 лютого 2014 року. Острозький міжрайонний прокурор Ковальчук Л.В. заявила що справу стосовно знищення пам’ятки архітектури 18 ст. в с Розваж закрито у зв’язку із неможливістю притягнути до відповідальністю громаду с. Розваж. Те ж формулювання про закриття справи озвучив слідчий  МВ УМВС України в Острозькому районі.

 

Руйнування Межиріцького монастиря

Закриття кримінальної справи по церкві села Розваж, призвело до того що був створений прецедент, можна знищувати пам’ятку архітектури і відповідальності за це ніхто не понесе. Тандем бездіяльності і непрофесійності Острозького МВ УМВС України в Рівненській області і чиновників відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА, призвели до знищення чергової пам’ятки національного значення на території вже Межиріцького монастиря.

Унікальний комплекс пам’яток сакральної архітектури Межиріцького Свято-Троїцького монастиря XV-XVII ст. тісно пов’язаний з відомим волинським родом князів Острозьких. Він розташований у с. Межиріч Острозького району Рівненської області. Цю пам’ятку архітектури національного значення – при повному потуранні посадовців – багато років на свій смак і розсуд самочинно й безконтрольно руйнують і перебудовують служителі Свято-Троїцького чоловічого монастиря Рівненської єпархії УПЦ. Межиріцький монастир зараз виглядає як “нова цукерка” з сучасними шпатлівками, пластиковими вікнами та пінопластовими порталами на вікнах. Це все просто жахливо! Якщо монахам треба така красота, то нехай би побудували монастир на новому місці і розводили таку красівость!!! Вони практично знищили все старовинне що було в монастирі!!!
І звичайно що друга сторона медалі та що держава практично не виділяє кошти на реставрацію пам’яток. Заславську браму в тому ж Межирічі, ми рятували власними силами, добре що на придбання матеріалів кошти виділив ОлексійХахльов. (Ми, це “Братство імені князів Острозьких”) Але найцікавіше те що межирічани нам взагалі не допомагали, лише сільсьський голова направляв до нас на відпрацювання тих що проштрафилися і мали відбути примусові роботи! Більше того, місцеві жителі розкрадали не лише цеглу, але й камінь пісковик, який ми купили щоб укріпляти стіни брами.
У нас є дві сторони медалі. Орендатор (в даному випадку монахи) спотворили пам’ятку на стільки жахливо, що старовинного монастиря там зовсім не видно, а держава просто запустила пам’ятки які потихеньку руйнуються.

Але про все по порядку. Спочатку ченці монастиря на «свій смак» перебудували капличку яка знаходиться над криницею. Потім вирішили перемалювати стіни Троїцької церкви.  Ці «горехудожники» оббивали, без жодних погоджень, штукатурку разом з фресками 16 століття. Потім вони ж, ще раз записали те, що було написане на стінах на поч. 20 ст. в стилі «а ля» Володимирський собор в Києві. Від автентичних фресок збереглась лише фігура Архангела. Разом з розписами ченці частково знищили декоративну ліпку, яка густо заповнювала інтер’єр пізньоренесансного монастиря.

Після так званої “реставрації” була загроза взагалі втратити родову ікону князів Острозьких  «Межиріцьку Богородицю» XVI ст. Я випадково побачив що після нового штукатурення оббитих стін і збільшення вологи в храмі, левкас на іконі 16 століття, особливо на обличчі і руках Богородиці, вздувся і от-от мав впасти разом із живописом. Тому й взявся реставрувати цю унікальну пам’ятку, робив це абсолютно безкоштовно, як до речі і безкоштовно реставрував й інші ікони.

Потім ченці вирішили що їм не подобається надбрамна вежа-дзвіниця, яка збудована була у ранньобароковому стилі. Тому вони просто починають розбирати вежу і будувати нову дзвіницю, щоб вона була вища за бані церкви св. Трійці.

Після звернення Комітету захисту національної спадщини ГРВ за фактом руйнування і перебудови монастирської Надбрамної  дзвіниці – пам’ятки національного значення – Острозьким МВ УМВС України 9 липня було відкрито досудове слідство.

Злочинна недбалість острозьких правоохоронців, які не зупинили злочин, коштувала державі національної пам’ятки. Надбрамна дзвіниця знищена, перебудована і повністю втратила свій автентичний вигляд. Сприяла вандалізму й бездіяльність відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА на чолі з Я.Мельником та Ю.Калітинським. Чиновники, які першими повинні були бити на сполох, лише спромоглися дати коментар «5-му каналу» про те, що керівництво монастиря нині «узаконює» в Міністерстві культури ці самобуди. Тим часом надбрамна дзвіниця нині повністю спотворена і жодним чином не нагадує свою історичну попередницю.

Крім того монахи побудували  величезний цегляний двохповерховий самобуд на території пам’ятки – Межиріцького монастиря. Знову таки не маючи на це жодних погоджень від відповідних структур.

Ще одна нещодавно збудована господарська будівля чи гараж сховалась від людського ока за залізними церковними воротами, під самим історичним муром. Для її будівництва бульдозерами, по-варварськи, зрізано частину земляних укріплень, які теж є пам’яткою національного значення з охоронним № 15100. З приводу знищення пам’ятки археології  земляного валу, дзвіниці та господарської будівлі, Братством імені князів Острозьких звернулося зі скаргою до Острозького МВ УМВС де ці справи були об’єднані в одне провадження, але жодного результату від правоохоронних органів «Братству…» отримати не вдалось.

В 2014 році «Братство» звернулось із заявами про порушення і в сфері охорони пам’яток до обласної прокуратури. Прокуратура розпочала кримінальне провадження, але результатів на сьогодні так і не має. Мабуть, керівництво обласної прокуратури, так і всі попередні правоохоронні структури що розглядали ці порушення, замолюють свої гріхи в Межиріцькому монастирі. Тому й чекати від них якоїсь реакції не варто.

Вже в червні 2016 року, ченці Межиріцького монастиря вирішили зробити собі автостоянку поблизу монастирського комплексу. Для цього, за згодою  голови Межирічської сільської ради, без жодних дозволів і погоджень, бульдозером був повністю знищений культурний шар, на місці де має з’явитися автостоянка. Бульдозер лише в одному місці не зміг зняти землю, бо заважала огорожа сусіднього обійстя. Тільки в цьому місці археологи змогли віднайти унікальне житло – майстерню трипільського часу. Під час археологічних досліджень виявили біля 300 нуклеусів та кремінних відщеп, з яких виготовлявся реманент і зброя давніми трипільцями.

Паралельно з будівництвом автостоянки в селі Межиріч в Острозі, місцевим водоканалом, було порушено частину земляного валу 11-13 ст. Як вияснилося, ця частина валу вже порушувалася за радянського часу, там прокладали теплотрасу, і тому вина «водоканалу» лише в тому, що вони проводили земляні роботи на пам’ятці археології без дозволів і без нагляду відповідних пам’яткоохоронних структур.

Вище наведенні приклади повністю ілюструють нинішню ситуацію, яка склалася в Україні. Населення на чолі з чиновниками не цінує пам’яток археології та архітектури, які залишилися їм від предків. Держава не може, а чиновники не хочуть, піклуватися про пам’ятки, доходу від яких  їм в кишеню не буде. Меценатів та волонтерів, які готові безкорисливо попрацювати на благо міста чи села, зовсім мало. Чи виживе культура за таких умов? Чи зможемо ми зберегти те, що ще не знищено було радянською владою та при Януковичі? Питання залишаються відкритими бо нищиться і досі.

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса