Коментарі

Майже 60 відсотків рівненських студентів дають хабарі викладачам

<P>Провівши соціологічне опитування, Рівненський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Антикримінальний вибір» оголосив війну хабарництву у вищих навчальних закладах.
<P>Для цього її активісти звели тих, чиїм професійним обов’язком є подолання подібного ганебного явища. Пляшка коньяку, банка кави, коробка цукерок і апельсини, різноманітні канцтовари, в тому числі у вигляді дорогих авторучок, рідше – дорога ковбаса – ось стандартний набір студента-хабародавця, з яким він пробивається через недовивчені теми до свого наставника заради омріяної оцінки… Хто винен у ситуації, яка виявилась однаковою у всіх рівненських вищих навчальних закладах ? Як показало опитування, здебільшого – самі студенти, котрі пропонують хабар. Однак буває і по-іншому, коли залік чи іспит перетворюється на терор для групи, аж поки вона не «визріє» до кмітливого рішення:
<P>Студент: <I>- За сесію, здачу екзаменів і заліків, можна було порахувати – скільки це обійдеться – залік 5 гривень, екзамен 10. Дещо сам вивчаєш, а дещо, щоб не гаяти часу, можна заплатити – і це виходить гривень 100-150. Два місяці стипендії – покрив витрати. А решта – твої…</I>
<P>КОР.: <B>- А було, коли викладачі вимагали, чи наводили на думку, що – треба?…</B>
<P>Студент: <I>- З першого разу не складаєш, другого – залишається двоє-п’ятеро стійких, ходять, здають-перездають, а тоді розуміють, що як не даси – то й не здаси… </I>
<P>Найбезневинніший хабар у вигляді пакету коштує 50 гривень. Голова обласного осередку «Антикримінального вибору» Сергій Штурхецький вважає, що таке хабарництво є небезпечним у першу чергу для морального здоров’я суспільства, адже з юності такі методи навчають громадян вирішувати питання обхідними маневрами. У результаті можна здогадатися, яких професійних «висот» досягне майбутній педагог, інженер, лікар чи правоохоронець.
<P>Боротьба з хабарництвом поки що показова, у тому числі через перепони Закону, який не дозволяє правоохоронцям провокувати хабар задля виявлення порушників. Потрібно, щоб сам студент написав заяву. Тому, як розповів виконувач обов’язків начальника відділу боротьби з організованою злочинністю і корупцією управління Служби Безпеки у Рівненській області Олександр Андрійчук, найгучніша справа стосовно хабарника-викладача, зафіксована у Рівному, насправді такою не є:
<P>Андрійчук: <I>- У 2005 році викладач Рівненської філії Бережанського агротехнічного інституту був засуджений до п’яти років позбавлення волі за кілька сотень взятих від студента гривень за складання іспиту.</I>
<P>Пан Олександр пропонує студентам звертатися до міліції й СБУ. –Студент Рівненського державного гуманітарного університету, депутат Рівненської міськради Віталій Шабулін вважає таку пораду недоцільною:
<P>Шабунін: <I>- Ну який студент піде в СБУ говорити на викладача? Це нереально. «Стукнути» на свого декана – означає поховати своє майбутнє в цьому ВНЗі. Чи декана засудять – це ще питання, а тобі там ще вчитися…</I>
<P>Незабаром в університетах – жнива, котрі настають щороку з дозріванням випускників. Це окрема категорія хабарництва. Котра вимірюється не десятками і сотнями, а тисячами гривень з батьківських кишень. Заступник начальника обласного управління освіти і науки Галина Майборовська вважає, що прийняття без вступних іспитів на навчання призерів національних олімпіад та випробування у вигляді письмового тестування суттєво зменшує «ліві» можливості для вступу нездар. На жаль, у нинішньому році тільки незначна частина вищих навчальних закладів використовує подібні технології вступу.
<P><A href=”http://www.radiosvoboda.org/”>Радіо Свобода</A>