Статті

Одна голова добре, а дві – не красиво

Одна моя знайома каже: “Одна голова добре, а дві – не красиво”. Некрасива ситуація у Рівненській обласній раді вже кілька місяців два голови Володимир Ковальчук та Олександр Корнійчук не можуть між собою розібратись хто з них легітимний. Не розставили всіх крапок і в судах. Біда та й годі, хоч бери і клич “розгрібати” проблему ростовського професора з легітимності. Це звісно жарт, але двоголовість, як в російського орла вже скоро може перетворитись на історію про змія Горинича. В якого, як відомо, вже було цілих три голови, пише “Все”.

Слони і коні

Коли звільнили Володимира Ковальчука, чомусь всі в сесійній залі Рівненської облради думали, що на цьому політична історія “шахматиста” (як ніжно називали Ковальчука) феєрично закінчиться. Але як виявилось – дарма. На політичній дошці Рівненщини склалась ситуація, котру в термінології шахів називають ендшпіль. Ферзів нема і фігури середньої ланки втративши страх “Слони” і “коні” почали творити і витворяти таке, що у бувалих гросмейстерів очі на лоб полізли. Та відійдемо від мови образів і почнемо називати імена, паролі і явки…

kovalchuk_4

“Корнійчука злили” – цю фразу доводиться останнім часом чути не лише від його опонента, а й від соратників і навіть друзів Олександра Корнійчука. Звісно в очі йому цього ніхто не каже. Однак саме так виглядає і саме про це говорять. Судячи з усього й сам пан Олександр це розуміє. Саме тому взяв паузу і пішов у відпустку. Та його знервованість помітна. Навіть на простенькому відео, відзнятого в Центрі надання адміністративних послуг де його несподівано заскочили радикали. Нічого протиприродного, в чому часто звинувачують соратників Олега Ляшка, з Корнійчуком не робили, але нерви трохи потріпали.

Спробую “повангувати”, що бути в напівпосаді голови Рівненської облради Олександру Крнійчуку залишилось до 17 червня. Коли обласні депутати таки мають зібратись на сесію. У мене особисто нема сумнівів, що вона відбудеться. Питання лише за чиїм розпорядженням її скличуть. Як варіант – за підписом першого заступника Миколи Драганчука. В його легітимності наразі ніхто не сумнівається.

Однак виникають сумніви, що й Володимир Ковальчук надовго повернеться в крісло голови. Найімовірніше його поновлять на вимогу суду. Але відразу розпочнуть процедуру звільнення. Цього разу вже з дотриманням всіх вимог та процедур.

Політика примхлива штука. Інколи її кульбіти можуть позмагатись в карколомності з непередбачуваністю долі. Ще два місяці тому всі (і я в тому числі) були переконані, що втриматись в кріслі більше шансів у Корнійчука ніж в Ковальчука. Все-таки Корнійчук з провладної БПП “Солідарність”, а Ковальчук з Радикальної партії Ляшка. Та й депутати все ніяк не могли забути, як їх “ніжно нагнули” проштовхуючи пана Володимира в крісло. Але часи змінились і сьогодні ситуація зовсім інша. В сесійній залі вже немає достатньо голосів для відставки радикального голови та й для обрання Корнійчука – теж не вистачає.

Однією з причин є той фактор, що частина депутатів раптом вирішила, що працювати (не лише у сесійній залі – “прозорий” натяк) їм комфортніше при слабшому (як їм здається) керівникові обласної ради. А монтаж сильної (читай – авторитарної) вертикалі влади більшість тих хто зараз депутати не надто приваблює. Особливо це стосується тих, хто прийшов з бізнесу чи державних підприємств на кшталт лікарень і лісгоспів. Другою причиною, на мій погляд, є Юрій Благодир.

Гравець

У різні часи в рівненському політикумі були цікаві серйозні гравці. Часто – одночасно по кілька: Сорока, Червоній, Матчук, Берташ, Шершун… Майстри блефу і інтриг. Кожен мав свій стиль, але всі вони були з “вищої ліги”. Зараз все простіше і… скучніше. Якщо знову порівнювати з шахами, то це все одно що порівнювати гамбіт Зільбершмідта з заходом на “дитячий мат”.

Відразу після виборів Юрій Благодир планував стати головою обласної ради. Результати виборів та проста арифметика голосів потенційних партнерів давали оптимізм. Але як писав Вольтер: «Боже, спаси мене від друзів, а з ворогами я сам розберусь». Саме партнери з рідної фракції БПП “Солідарність” розкрутили тему “регіонального” минулого Благодиря. В результаті від цієї амбіції Юрію Анатолійовичу довелось відмовитись. Однак це не означало відмовитись від впливу на область. Як справжній гравець, він просто взяв паузу.

blagodyr

Гра розгорілась з  новою силою у боротьбі за посаду голови Рівненської облдержадміністрації. На мою суб’єктивну думку Благодир всіх переграв як професійний картяр – на блефі. Він зумів всіх переконати в реальності його можливого призначення на посаду керівника області. Хоча “регіональна” історія нікуди ж не поділась. І в Адміністрації президента, як мені відомо, не готові були йти на такі іміджеві ризики. Навіть незважаючи на серйозні зв’язки в президентській канцелярії.

По результату перемовин з іншими претендентами на посаду, Юрій Анатолійович отримує хороші відступні. У вигляді призначення відразу двох лояльних (хоча правильніше казати – підконтрольних) заступників голови Рівненської облдержадміністрації: Ігоря Тимошенка та Світлани Богатирчук-Кривко.

Таке посилення не викликало захвату у значної частини депутатського корпусу. Значні бюджетні потоки можуть піти не туди, куди хотів би кожен з щасливих власників депутатських значків. Та поки переважна більшість депутатів розмірковувала над вибором “красівий чи умний”, ситуація знову змінилась.

Бульдозер

Микола Герасимович, своїм напором та впертістю мені нагадує бульдозер. Ніякі перешкоди, стіни та бездоріжжя його не лякають. Подряпини на красці, це біда для дорогих машин. А Кучерук, за стилем роботи і поведінки, мені нагадує яскраву ілюстрацію вислову: “бачу ціль – не бачу перешкод”.

От хотів він бути головою “Батьківщини” на Рівненщині – став. І пофіг, що молода команда “фронтовиків” вже майже отримала владу в організації. Пофіг, що в результаті “Батьківщина” на Рівненщині мало не розкололась і рухнула. Ціль була досягнута. Та й “Батьківщина” в результаті теж якось вистояла.

Хотів стати нардепом – став. І пофіг, що не на весь термін, бо революція і дострокові вибори. Але ж став…

Хотів бути головою облради – от тут не вийшло. Поки що…

kucheruk_0

Тепер, коли в боротьбі за крісло два молодих претендента вправлялись у схемах і маніпуляціях, пан Микола завів бульдозер. Візит Юлії Тимошенко, перемовини в АП і Кабміні, повний арсенал засобів у переконуванні депутатів. Це далеко не весь перелік інструментів… І знаєте – це може спрацювати.

Спроба №3

Три голови за півроку каденції обласної ради? Легко!!!

Я вже давно переконався, що для Рівненщини настав зоряний час. Раніше ми були провінційною областю. Коли казав, що з Рівного, то питали: “це де?”. Але покійний Сашко Білий, бурштин, двоголова облрада і футбольний клуб “Верес” перевели Рівненщину в епіцентр інформаційного поля України. То нічого дивного, якщо ще в чомусь ми знову будемо першими і про нас покажуть сюжети в пройм-таймі всіх загальнонаціональних каналів.

З того що знаю з різних джерел які заслуговують і не заслуговують довіри. Як не дивно, але цього разу інформація майже сходиться. Отож нова конструкція в президії Рівненської обласної ради має виглядати так: голова – Микола Кучерук(ВО “Батьківщина”), заступники – Сергій Свисталюк (Радикальна партія Ляшка) та Олексій Бучинський (ВО “Свобода”). Інформація з різних джерел різниться розподілом: хто з них буде першим, а хто просто – заступником. При такому розкладі майже всі політичні сили представлені в облраді будуть “в темі” і “в долі”.

БПП “Солідарність” (читаємо – Чугунніков, Благодир і Муляренко) мають: свого голову, першого зама, вплив на ще двох замів облдержадміністрації і бюджетну комісію облради.

Партія “Конкретні справи” (тобто Файфура і Богатирчук-Кривко): заступника голови облдержадміністрації з гуманітарних та соціальних питань та контроль над “будівельною” комісією. Обидві позиції вкрай незамінні при «роботі» з будівельними підрядами та тендерами. Прозорий тендер? Ой, як казав кін в одному мультфільмі: “не смішіть мої підкови!”.

Радикальна партія Ляшка – свого заступника і ще щось в якості бонусу. Розміри “бонусу” напряму будуть залежати від таланту переговірників, об’єму “каси” і оперативної ситуації. Кажуть один з “бонусів” – це контроль над Інститутом післядипломної освіти.

ВО “Свобода” – заступник плюс різні приємні “дрібнички”. Котрі, як і у  випадку з радикалами, залежатимуть від багатьох обставин.

В цій історії, схоже не знайшлось місця лише УКРОПу. Але як кажуть, то вже їхні проблеми.

Ну й наостанок ВО “Батьківщина” (а саме Микола Кучерук) – нарешті стане головою Рівненської облради. Хоча не факт, що надовго. Політичний клімат на Рівненщині такий мінливий…

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса