Коментарі Статті

Третя Річниця розстрілів на Майдані

Третя річниця розстрілу протестуючих на Майдані. Тих, кого згодом назвуть Героями Небесної сотні і на чию честь 20 лютого стане ще одним сумним святом в українському календарі. Від самого ранку стрічка новин всіяна спогадами, новинами про пам’ятні заходи і вшанування. А «Фейсбук» рясніє від пафосних слів тих хто не був на Майдані, або бував там «на екскурсії». Значна їх частина отримала владу і тепер натхненно виголошує промови біля пам’ятників чи в соціальних мережах. Інші, згадують пережите і втрачених побратимів. Я не належу до перших і навряд чи можу зачислити себе до других. Та переконаний, ті відчайдухи з Майдану не просто вигнали Януковича і Ко, а змусили світ крутитись навколо України, пише “Все“.

Якби не Майдан…

Кажуть історія не терпить слова «якби», але давайте пофантазуємо, що чекало б країну, якби Янукович втримався. Репресії, арешти, зникнення та вбивства незгодних з режимом стали б нормою життя. Якщо сумніваєтесь, то дайте собі відповідь, чи  був би сентиментальним до опонентів режим, який застосовував озброєних бандитів (в народі – «тітушки») проти мирних людей? Чи збирався пробачати інакодумство режим, який за три роки при владі використав мільйони бюджетних гривень на закупівлю спецзасобів для силовиків (кийки, щити, рушниці і гумові кулі), водомети для розгону демонстрацій? Чи існувала б інша думка, право вибору, демократія, якщо тих хто мав іншу думку кидали до в’язниці ще задовго до початку протестів, а навіть рядовим ментам сходили з рук зґвалтування і вбивства?

Думаю, якби Янукович залишився б на Банковій, ми б вже давно «перегнали» б Росію за рівнем примусової любові до президента. Можливо навіть церковники почали б говорити про встановлення в країні монархії чи гетьманату. І більшість людей кивали б головою і пишались «руським міром». Не вірите? Пригадайте, як Федоровичу цілували руки і яке задоволене обличчя було в тодішнього «гаранта».

Думаєте було б легше жити, мали б кращу економіку? Не обманюйте себе. Пригадайте Сашу «Стоматолога» і «Рижого», які віджимали все що було цікавого в українському бізнесі. Місцевих «ригів», які творили те саме на місцевому рівні.

Якщо захочете посперечатись про кредити, то пригадайте мільярдні позики отримані Януковичем від Росії. Які по суті навіть не потрапивши в держбюджет перекочували на рахунки верхівки режиму. Згадайте Табачника і його «реформи» освіти, або Миколу Яновича з його «бєрітє лопати і нє скіглітє». Є ще багато чого пригадати… Тому пригадуйте і не обманюйте себе.

Влада на крові

Заради справедливості, варто відзначити, що нинішня влада не набагато кращі. Так, вони бояться віджимати чуже, не ризикують розправлятися з опонентами. Натомість вони просто розкрадають бюджет та ховаються від журналістів та активістів.

Я знаю керівника області, якого призначили відразу після втечі Януковича. Тоді в нього було стареньке авто і маленька квартира. Та всього за рік перебування у владі він пересів на шосту «беху» і переселився у чималий маєток. Знаю чиновників, яким для отримання посади, підроблювали дипломи. За 2-3 роки у таких «проффесіоналів» з’являлись позашляховики і будинки. Хоча до цього, багаторічний невеликий бізнес заледве дозволяв зводити кінці з кінцями та раз на рік їздити з сім’єю в Туреччину.

Знаю депутатів, які сьогодні постять у соціальних мережах натхненні тексти про подвиг героїв. В той же час, «рішають» питання за гроші, беруть собі безкоштовні земельні ділянки. І навіть погрожують тим кільком випадковим обранцям, які отримавши депутатській значок та якимось дивом не скурились.

Я багатьох з них знаю, так само, як і ви. Вони не кращі за своїх попередників, вони слабші і боягузливіші. В тому що вони такі, є й значна доля нашої провини. Але в цьому немає провини тих, хто тоді загинув на Майдані. Вони дали нам всім шанс. Який кожен з нас використав, як вмів. Хтось – для збагачення, а хтось – для можливості кричати «Ганьба!» і «Зрада!». Але й ті і інші все одно триматимуть відповідь за свої вчинки. Тому не варто заздрити чи шкодувати.

Розкрутили світ

До Майдану наша країна будучи географічним центром Європи, була крайньою хатою, про яку знали лише те, що там є Шевченко, Кличко та Чорнобиль. Більшість європейців навіть не відразу знайшли б її на мапі, попри те, що це друга за величиною країна на європейському континенті. Та все змінили Герої Небесної сотні.

Світова ціна на нафту залежить від санкцій проти Росії та ситуації на Донбасі. Відносини між президентом Сполучених Штатів Америки та Володимиром Путіним – від того, чий тепер Крим. Прибутки Норвегії та європейських газотрейдерів напряму залежать від відмови Україною від поставок російського газу. Та й економіка самої Росії напряму залежить від витривалості та мужності української армії на Донбасі.

Навіть фактичне розширення території Китаю напряму залежить від ситуації в Україні. Адже, якби не військова авантюра Росії проти України. Якби не мужність українських вояків. Якби Росія не мусила «спалювати» на війні мільярди доларів то не мусила б здати в «оренду» Китаю 115 тисяч квадратних кілометрів Сибіру. Для порівняння, площа окупованого Російською Федерацією Криму складає всього 27 тисяч квадратних кілометрів.

Саме після Революції Гідності Україна реально стала центром світової геополітики. Питання лише в тому, чи вистачить нам сил та розуму конвертувати це в успіх України.

Герої Небесної сотні не дарма загинули – вони дали нам шанс: кожному окремо та країні в цілому.  Вони знищили не режим Януковича, вони знищила страх перед будь-яким режимом у чималої частини українського суспільства. І це варто цінувати…

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса