Новини

Андріївський узвіз у Березному?

<P>У виставковому залі Березнівського краєзнавчого музею, де вже десяток років влаштовуються мистецькі вернісажі вже відомих і місцевих майстрів, відвідувачі милуються персональною колекцією вишивальниці-землячки Зінаїди Козлюк. Екскурсанти по кілька разів підходять до окремих робіт, які викликали особливе захоплення.
<P>Роботи настільки філігранні, що багатьом нагадують художні полотна чи кольорові фото. Тонкими нитками передано світлотіні і граційність, коли розглядаєш композиції “Журавлі”, “Голуби”, “Коні, що п’ють воду”, триптих “Морське узбережжя”, сценки з грецьких мотивів на теракотовому фоні. Про мистецьку довершеність робіт засвідчує дворазова участь Зінаїди Козлюк у всеукраїнських виставках народних майстрів і пропозиції заможних людей придбати оригінальні речі.
<P>А на День Незалежності біля краєзнавчого музею влаштувався своєрідний Андріївський узвіз районного масштабу. Веду мову не тільки за аналогією з відомим мистецьким кутком Києва, а й з історичною прив’язкою до нашої місцевості, адже Березне до 1700 року носило назву Андріїв. Що не робота, то окремий жанр, стиль, авторський почерк. Композиції з глини Миколи Журавля, вироби з дерева Анатолія Литвинчука, ткацькі роботи Марії Марчук і Ніни Боровець, вишивки релігійної тематики Валентини Литвинчук, роботи живописців Андрія Бойчука і Раїси Чеберяки, прикраси з бісеру Марини Пилипаки, різьблені речі з дерева Дмитра Литвинчука, художнє в’язання Віри Козачек, вишиване килимарство Галини Пилипчук, бондарні вироби для широкого вжитку Івана Бойчука заслуговують найвищої оцінки. Ціле маєво місцевих талантів, які, власне, і в своєму районі стають відомими завдяки таким святковим виставкам, хоч роботи багатьох експонувались і в Рівному, і в Києві, помандрували в близькі і далекі країни.
<P>Учителька Голубнівської одинадцятирічки Алла Славинська, родом з Тернопілля, привезла з собою на Полісся галицький стиль вишивки і на свята одягає дивовижні власні убори, через які односельців беруть добрі завидки. А ось про Данила Дроздюка з Маринина, який працював кочегаром у місцевій школі, розповідають, що в кожній речі, на яку зазвичай не звертають особливої уваги, він вбачав художність. Говорю в минулому часі, бо майстер пішов із життя, подарувавши свої роботи багатьом односельчанам, а домашня колекція з підручних матеріалів від камінців до корінців під назвою “У царстві Надслучанської Швейцарії” продовжує жити і приємно дивувати людей.
<P>Звичайно, віддалене від шумних трас провінційне Березне не створить такого попиту на оригінальні вироби, як курортно-туристичні Карпати. Та й майстри із своїми виробами не стануть простоювати в очікуванні покупців, як це роблять на узвозі в Києві. Але було б добре, аби знайшлися підприємці, що розуміються в народних промислах, і створили б торгову мережу, якою можна було охопити хоча б поліську територію. Була б багатогранна вигода. Зросла б самозайнятість у нашій поліській глибинці, а майстри і майстрині мали б вагому винагороду за свої вироби.
<P>Петро ЖЕЛІНСЬКИЙ

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса