Коментарі

Чому вбили Олександра Музичка?

<p><span style=”font-family: Verdana; font-size: 10pt; line-height: 11pt;”>Сотні людей прийшли попрощатися з Олександром Музичком до обласного музично-драматичного театру. Церемонія прощання тривала близько двох годин. Більшість присутніх мовчали, схиливши голови, розмов про обставини загибелі Музичка майже не було чути. Багато чоловіків виходили з фойє театру із сльозами на очах. Зокрема, не завжди стримував емоції Ярослав Гранітний.?</span></p>
<p><span style=”font-family: Verdana; font-size: 10pt; line-height: 11pt;”>Батьки Олександра Музичка сиділи біля труни, поруч з матір`ю постійно знаходилась Тетяна Редюк. Майже безперервно до труни підходили бійці “Правого сектора” у камуфляжному одязі, деякі з них потім несли труну. Було багато і звичайних рівнян, які біля виходу з театру утворили “живий коридор”. Очільник “Правого сектора” Дмитро Ярош приїхав попрощатися одним з останніх. Постоявши біля труни, він мовчки вийшов із зали у супроводі людей з автоматами, які не давали нікому до нього підійти. У колоні він йшов також з охороною. Поховали Олександра Музичка на кладовищі “Нове” неподалік могил героїв “Небесної сотні”.</span></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”> </p>
<p style=”font-size: 12px; line-height: 14px; font-family: Verdana;”> </p>
<h2 style=”font-size: 14px; line-height: 16px; font-family: Verdana; color: #505050;”>Коментарі</h2>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>Володимир Євдокимов, заступник міністра внутрішніх справ, 25 березня на брифінгу розповів, що Музичка застрелили під час спецоперації бійці “Сокола”:</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Члени стійкої озброєної злочинної групи вчиняли кримінальні правопорушення на території Рівненської та кількох інших областей. Восьмого березня слідчі відкрили кримінальне провадження за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за хуліганство, а також за погрози чи насильство щодо працівника правоохоронного органу. Дев`ятого березня громадянинові Музичку було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, а 12 березня його було оголошено в розшук.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Олександр Музичко переховувався, їздив з озброєною охороною, міняв місця свого перебування і продовжував займатися протиправною діяльністю. Проте правоохоронці з`ясували його місцеперебування, а в ніч з 24 на 25 березня провели спецоперацію із затримання та знешкодження членів ОЗГ. Бійці спецпідрозділу “Сокіл” ГУБОЗ МВС затримали охоронців Олександра Музичка, озброєних автоматом Калашникова та пістолетом Макарова. Сам же він намагався втекти, при цьому відкривши вогонь по працівниках міліції. Один з бійців спецпідрозділу був поранений. Правоохоронці змушені були застосувати зброю. Медики, які прибули на місце події за викликом працівників міліції, констатували смерть Олександра Музичка. Трьох затриманих правоохоронці вивезли до Головного слідчого управління МВС України.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>26 березня МВС подало детальну хронологію спецоперації, в якій з`явилася нова версія про загибель Музичка — “сам себе застрелив”:</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>”Кафе “Три карасі” у Рівному було обрано місцем проведення операції саме тому, що підозрюваний перебував в окремому павільйоні, а значить, ризик випадкових жертв або захоплення заручників був мінімальний.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Павільйон охороняли дві озброєних автоматом Калашникова й пістолетом людини, поруч стояв автомобіль з увімкненим двигуном, водій якого тримав у руках пістолет. Ці люди були знешкоджені дуже швидко і професійно. І все-таки це дало Олександру Музичку кілька секунд, щоб зорієнтуватися і відреагувати на ситуацію. Він вискочив у вікно в задній стіні павільйону і кинувся бігти вгору по пагорбу, петляючи в кущах. На бігу він влучно вистрелив два рази у працівника “Сокола”, який очолював першу п`ятірку. Одна куля зрикошетила від каски і потрапила в праве плече, друга пробила погон.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>У відповідь на ці постріли співробітники міліції двічі прицільно вистрелили по ногах втікача. Після цього Олександра Музичка вдалося наздогнати і збити з ніг. При цьому під час боротьби пролунав спочатку один, а потім ще два глухих постріли — пістолет знаходився під лежачою людиною і тому зрозуміти, куди він цілив, було неможливо. Тільки після того, як бійцям “Сокола” вдалося вивернути руку з пістолетом, відібрати його у підозрюваного і надіти наручники, вони звернули увагу, що у нього на одязі кров. Коли розрізали футболку, то побачили два поранення в область серця. Поранений був живий, співробітники міліції викликали швидку допомогу та слідчо-оперативну групу. Ще до їх приїзду до місця події під`їхало кілька автомобілів, пасажири яких вели себе дуже агресивно. Бійцям спецпідрозділу довелося зробити декілька попереджувальних пострілів в повітря, щоб їх зупинити. Приїхавши, лікарі констатували смерть пораненого.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>До приїзду оперативної групи до кафе “Три карасі” з`їхалося вже не менше 15 автомобілів з озброєними і агресивно налаштованими людьми, які погрожували працівникам міліції фізичною розправою. Вони мали явний намір відбити затриманих, тому співробітники міліції прийняли рішення про транспортування їх під посиленою охороною в Київ. Усі затримані знаходяться в Києві в ізоляторі тимчасового тримання, і найближчим часом суд обере щодо них запобіжний захід.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Поранений боєць спецпідрозділу “Сокіл” прооперований, загрози для життя немає.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Один з працівників спецпідрозділу “Сокіл”, який брав участь у спецоперації, зазначив, що “Музичко діяв дуже професійно, миттєво орієнтувався, дуже грамотно почав йти від гонитви і, незважаючи на дуже велику вагу, був у хорошій фізичній формі. А той факт, що він на бігу, в темряві, зміг точно прицілитися у відблиск світла в очках на шоломі і потрапити в голову нашого бійця, говорить про відмінну спеціальну підготовку і добрі навички ведення бою”.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>Роман Коваль, лідер “Правого сектора” на Рівненщині:</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Найгірше те, що Олександра Музичка вбили не вороги, а наші друзі, яких Саша Музичко привів до влади. Нам би дуже хотілося знати, чим нині займається пан Аваков, наша доблесна міліція. “Беркут” вони вже перетворили на “Сокіл”. Коли потрібно було відправити спецпідрозділ, аби викрасти в Криму сепаратистів, то влада нічого не робила. Натомість вони знищили націоналіста, людину, яку знала вся Україна. За цю кров Авакову доведеться відповісти. Для кожного з нас нічні події стали шоком. Так вчинити могли лише нелюди. Правоохоронні органи так не діють — не вбивають людину, не залишають тіло і не викрадають полонених. Так роблять лише бандити.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>По всій Західній Україні працюють спецпідрозділи. І недарма на Рівненщину приїжджала Тетяна Чорновол. Я пов`язую, що і вона, і Сергій Пашинський причетні до справи. І не міг “Сокіл” непоміченим їздити областю, про його перебування повинні були знати. Зараз до домівок членів “Правого сектора” навідуються працівники міліції. Думаю, це сплановано, аби залякати “Правий сектор”. Але ми зброї не складемо. Про вбивство Олександра Музичка має знати весь світ. Тим більше, що ми знаємо, що окрім нього, мали вбити ще мене та Ярослава Гранітного. Нам постійно погрожують. Але як би нас не залякували, ми будемо йти до кінця. І нехай не думає теперішня влада, що дорвавшись до провладного корита, вона зможе поставити нас в якісь рамки. Ми не хотіли привести до влади Турчинова, Авакова чи Яценюка. Ми хотіли змінити систему. І Олександр Музичко був одним із тих, хто міг змінювати цю систему, тому його й вбили. Ця влада опустилася ще нижче за владу Януковича.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>Дмитро Ярош, керівник “Правого сектора”:</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Ми не можемо мовчки спостерігати за активною контрреволюційною діяльністю Міністерства внутрішніх справ України. У зв`язку з цим вимагаємо негайної відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, вимагаємо арешту командира спецпідрозділу УБОЗ “Сокіл” і, відповідно, тих, хто винен у вбивстві. Вимагаємо також надати інформацію про місце перебування і стан здоров`я затриманих під час нічної спецоперації та допустити до них адвокатів.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>Олександр Пантюхов, сотник “Правого сектора”:</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Вбивство Олександра Музичка — замовлене урядом. Сашко знав про це і був готовий. Коли “Сокіл” (близько 30 людей) в`їхав на територію кафе, спецпризначенці одразу почали стріляти. Сашка поранили в ноги та в груди — п`ять пострілів загалом. Коли ми приїхали на місце, а були там ще раніше за місцевих правоохоронців, то знайшли Олександра Музичка зі зв`язаними руками. Він лежав на боці, верхній одяг його був розірваний. Його просто застрелили, перед цим пересвідчившись, чи на ньому немає бронежилета. Зброї у нього не було. Та й як він міг відстрілюватися зі зв`язаними руками? Також ми не знайшли якихось слідів, які свідчили б, що Олександр Музичко втікав. Скоріше за все, його просто вивели за кафе і застрелили. Місцеву міліцію та “швидку” викликали працівники кафе. До речі, і правоохоронці, і медики приїхали значно пізніше — вони боялися їхати через стрілянину.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Урядовці до вбивства Музичка були просто казнокрадами, які ділили посади, але тепер це вбивці. На їхніх руках кров націоналіста, патріота. Жодних повісток чи викликів до міліції Сашку не надходило. Наша розвідка тільки постійно доносила, що на Музичка полює чимало спецслужб.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Турчинов навіть не забезпечив цілісності нашої держави, як цього вимагає Конституція від Президента, натомість влада почала розстрілювати націоналістів та патріотів. І ці репресії будуть продовжуватися — вони дерибанитимуть нашу країну. І переслідуватимуть не лише патріотів-націоналістів, а й громадських активістів. Будуть фабрикувати кримінальні справи.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>Ярослав Гранітний, один із керівників обласного “Правого сектора”:</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Олександр Музичко досить часто навідувався у “Три карасі”. У нього були дружні стосунки з дівчатами, які там працювали. Сашко міг нарвати щавлю і занести їм на кухню, чи назбирати грибів, а вони йому їх готували. Він завжди святкував там свої дні народження… У місті ми вже неодноразово помічали дивні підрозділи, повідомляли правоохоронцям, але ті не реагували. Я спершу грішив на росіян… Тепер я розумію, хто це був.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”> </p>
<p style=”font-size: 12px; line-height: 14px; font-family: Verdana;”> </p>
<h2 style=”font-size: 14px; line-height: 16px; font-family: Verdana; color: #505050;”>Довідка “РВ”</h2>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Олександр Іванович Музичко народився 19 вересня 1962 року в місті Кізел Пермської області Російської РФСР. Достовірних відомостей про те, де він отримав освіту, немає. Також немає достовірної інформації про його службу в Радянській Армії у 1981-1983 роках. Дані про те, що Музичко проходив строкову військову службу у військах протиповітряної оборони, в 144-й зенітно-ракетній бригаді (в/ч 33115с) в Тбілісі, не підтверджені. Також немає документів про те, що він проходив службу в Афганістані. Чим займався і де жив до 1991 року – невідомо. З 1991 році був у Рівному серед активістів Спілки незалежної української молоді, партії “Українська національна асамблея” та загонів Української народної самооборони. У 1994 році брав участь у першій чеченській війні. Командував загоном УНА-УНСО “Вікінг”, який у складі підрозділу Шаміля Басаєва воював проти російських федеральних військ. Був особистим охоронцем президента Чечні Джохара Дудаєва. Інформації про трудову діяльність Олександра Музичка у цей період немає. у 1995 році побив відвідувача рівненського кафе. Був звинувачений у завданні тяжких тілесних ушкоджень. Заведену на Музичка справу закрили. 1996 року Музичко був серед засновників газети “Наша справа”, яка невдовзі припинила свою діяльність. 1997 року Музичко очолив Рівненську обласну організацію УНА-УНСО. Був звинувачений у влаштуванні у Києві замаху на Олега Біса, члена УНА-УНСО. Порушену справу правоохоронці закрили за недостатністю доказів. У 1999 році Музичка заарештували в дискобарі “Холідей” в Рівному та звинуватили у тому, що у складі злочинної групи викрав бізнесмена, вимагаючи від нього 1000 доларів. У січні 2003 за матеріалами цієї справи був засуджений Рівненським міським судом до трьох з половиною років ув`язнення. Однак зважаючи, що саме стільки часу Музичко провів у СІЗО, поки тривало слідство та судовий розгляд, його випустили із зали суду. Із 2007 році був керівником охорони Рівненського ливарного заводу. Із 2012 року – заступник директора фірми “Балкон-Сервіс”. Балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому округу з центром у Рівному, набравши трохи більше одного відсотка голосів виборців. Наприкінці 2013 року став відомий як координатор “Правого сектора” у західних областях України. 13 березня оприлюднив відеозвернення до СБУ, в якому звинуватив керівництво МВС і Генеральної прокуратури в підготовці його фізичного знищення.</p>
<p class=”text8″ style=”font-size: 8pt; line-height: 9pt; font-family: Verdana;”>Записали Алла САДОВНИК, Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ.</p>

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса