Статті

Кінцева зупинка

<P>Два людських життя забрала автокатастрофа, яка сталася минулої суботи у селищі Клевань2 Рівненського району. Ще 21 пасажир маршрутки, які пережили зіткнення їх мікроавтобуса із вантажівкою, опинились у лікарні. Того ранку, 10 листопада, мешканці Клевані та Зорі поспішали. Одні збирались на роботу, інші — на базар. І хоча «Мерседес» , який їхав з Олишви у Рівне, прийшов у Клевань майже повним, чекати наступної маршрутки люди не стали.
<P>Водій також кудись поспішав, так сильно, що спробував проскочити перехрестя перед самісіньким КамАЗом. Маневр виявився невдалим… «Мерседес» відлетів з дороги у паркан садиби, розташованої поруч з перехрестям.
<P>За версією ДАІ, Віктор Саливончик, водій маршрутного таксі, який вже 12 років перевозить пасажирів, виїжджаючи на перехрестя, не пропустив КамАЗ, що рухався головною дорогою. Це і стало причиною ДТП. Чи бачив п.Віктор вантажівку? Cвідки стверджують, що бачив. Він, схоже, сподівався, що встигне проскочити дорогу перед КамАЗом, та не розрахував часу. Якась мить — і уникнути зіткнення не вдалося. Вже за декілька хвилин село Зоря облетіла жахлива звістка: «Розбилась маршрутка і там виносять трупи».
<P>Коли пізніше працівники ДАІ запитають у водія «Мерседеса», скільки пасажирів було у салоні, він скаже: 1517. Чи то від шоку пан Віктор не зорієнтувався у кількості бажаючих з ним їхати, чи то сказав неправду. Хоча «Мерседес» мав 19 сидячих місць, пасажирів насправді було значно більше. Вони не лише стояли у салоні, а й «висіли» біля самісінького водія.
<P>Дорога ціною в життя
<P>Римма Дяченко, підприємець, мама 9річної доньки, у той день дуже поспішала на роботу в Рівне.
<P>— Я сіла на вільне місце, що було позаду за водієм, — розповідає кореспонденту «РВ» п.Римма. — Удар був такої сили, що в мене сережки з вух повилітали. Після зіткнення я була у шоковому стані. Коли опинилась на вулиці, пересіла в інше маршрутне таксі та… поїхала на роботу. Там мені стало дуже погано, довелося йти у лікарню. Я тепер ще довго боятимуся їздити у маршрутних таксі.
<P>А пенсіонерка Надія Концемал того ранку поспішала до доньки в село Зоря. Вона везла сумки з харчами, і внуки мали зустріти бабусю на зупинці.
<P>— З водієм Віктором я вже не раз їздила за цим маршрутом. Він був культурним, спокійним та врівноваженим. Ми йому довіряли, бо не гасав , як дехто з молодих водіїв, дорогою, а їхав обережно. Був завжди оптимістичним. А в той день він кудись дуже поспішав. Мені видалося, що він ніби чимось знервований. Люди кажуть, що він вже тиждень працював без відпочинку, отож, певне, втомився. Я побачила КамАЗ, що швидко до нас наближався. Хотіла крикнути водію, щоб зупинився, але в ту мить від страху мені ніби мову відібрало й слова промовити не змогла, — каже пані Надія, яка зараз перебуває на лікарняному ліжку в Рівненській райлікарні.
<P>Ще одна потерпіла — Леся Гнатюк і досі почуває себе погано. Зізнається, що у грудях такий біль, що навіть дихати важко. Минулої неділі п.Гнатюк мала відзначити поминки за батьком, якраз виповнилося 9 днів з дня його смерті. Жінка їздила по продукти. Зайшла в маршрутку, стала біля водія, проходити далі у салон не захотіла. З важкими торбами це було незручно, та й мала виходити через дві зупинки.
<P>— Останньою зайшли у салон хлопець та санітарка райлікарні Тетяна, — розповідає п.Леся. — Хлопчина протиснувся у салон, а Таня залишилась стояти біля дверей. Водій каже: «Відхиліться, бо я не бачу дороги справа». А я стала розмовляти із Світланою Кравчук, вона моя сусідка. Вона їхала на роботу в Зорю. Я встигла розповісти Світлані, що недавно поховала батька. І раптом почувся удар. Дивлюсь, а Світлана лежить біля моїх ніг. Водій почав кричати, щоб виносили та рятували людей. Винесли й Світлану. Вона від отриманих травм померла, повірити в це досі не можу, у Світлани залишилась донька-школярка.
<P>Загинула під час цієї ДТП й санітарка райлікарні 30річна Тетяна Музичко-Надьоха.
<P>За хвилин 15 після цієї ДТП з’явилась наступна маршрутка. Свідки кажуть, що вона була майже порожньою.
<P>— Хоча маршрутка «Олишва-Рівне» справді була повною, чекати іншу мені не хотілося, бо дуже поспішала. Пройти вдалося десь до другого вікна. Після удару мене витягнули через задні двері. Телефонувати батькам не стала. Подзвонила подружці, щоб вона делікатно про це повідомила рідним, — розповідає Ірина Харечко, яка працює в Жобринській сільраді.
<P>Потерпілі кажуть, що запасний вихід у таксі був заблокований, там стояло чотири стільці.
<P>Слідчий Максим Луцюк з обласного управління міліції повідомив «РВ», що за фактом цієї ДТП того ж дня було порушено кримінальну справу. Водія Віктора спершу було затримано на три доби. У вівторок Рівненський міський суд продовжив термін його тримання під вартою до десяти діб.
<P>А потерпілі тим часом кажуть, що не знають, хто й коли відшкодує їм збитки за те, що не зі своєї провини вони стали жертвами ДТП. Це має зробити страхова компанія.
<P>Коментар
<P>Ігор Гудима, головний лікар Рівненської районної лікарні:
<P>— Коли в суботу надійшло повідомлення про ДТП, я був на роботі. У нашу лікарню завезли 16 потерпілих, всі є мешканцями Рівненського району. Дев’ять з них госпіталізували в неврологічне відділення, 5 — у травматологічне, ще двох — у хірургічне. В реанімаційне відділення нікого госпіталізовувати не було потреби. Всім надано ургентну, тобто невідкладну допомогу за рахунок лікарні. Їх проконсультували спеціалісти. У декого з потерпілих у перший день була підвищена температура, у дев’яти — струс мозку, їхній стан середньої тяжкості, відносно задовільний. Якщо все буде гаразд, то багато людей повиписуємо.
<P>Потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах до нас у лікарню привозять практично щотижня. Я вважаю, що причиною ДТП є дороги і наші водії. Дорога Київ-Чоп дуже погана, хоча її й ремонтують по кілька разів на рік. Майже 90 відсотків маршрутних таксі — це переобладнані вантажні транспортні засоби на пасажирські. І водії гасають за «довгим рублем», порушуючи правила дорожнього руху, підрізають один одного, розмовляють дорогою по мобільних телефонах.

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса