Новини

МОРАЛЬ, ЕРОТИКА і «МУДАКИ»

<P><p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong>Мораль – не та суспільна категорія, якою нинішнє наше суспільство надто переймається. Більше говорять про кризу економіки, ніж про кризу культури, про вражаюче високий рівень злочинності, ніж про вражаюче низький рівень виховання. Тим часом у нашому суспільстві, на щастя, є люди, які переймаються якраз ключовим для нашого непевного часу питанням: як не допустити остаточного скочування українського суспільства у прірву моральної деградації. Саме з такою людиною, заступником міського голови Рівного Галиною Кульчинською, ця розмова. Як відомо, Галина Григорівна є членом Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Це та комісія, яку постійно хочуть ліквідувати і про яку важко почути десь гарне слово. Її антагоністи при цьому керуються думкою на зразок такої: «Ми сповідуємо демократичні принципи, а значить такі комісії Україні – не потрібні».</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong>Власне, про це ми й збиралися поговорити з Галиною Кульчинською, але тут стало відомо, що Україна посіла 13-те місце в рейтингу аморальності, складеному міжнародним інформаційним агентством Bloomberg. Узагалі рейтинг аморальних країн очолила Чехія, до трійки «лідерів» увійшли також Словенія та Австралія. Україна ж виявилася на 13-му місці з п’ятдесяти семи та оголошена менш аморальною, ніж, наприклад, Росія і всі інші, хто опинився перед нами на ключових позиціях цього непривабливого рейтингу.</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong>Відомо, що при його складанні аналітики враховували чотири показники: середню кількість випитого алкоголю, кількість викурених цигарок на душу населення, відсоток громадян, які вживають наркотики, а також загальні втрати від азартних ігор у відсотках до ВВП. Тож саме це дало нам інформаційний привід для розмови.</strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em> </em></strong><strong><em>– Галино Григорівно, чи вважаєте ви, що є заслуга Національної експертної комісії в тому, що Україна, принаймні, не вийшла в лідери з аморальності? А коли так, то навіщо її закривати?..</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– По-перше, вважаю, що певна заслуга комісії є, однак я не схильна аж надто довіряти «аналітиці», яка зводить питання моралі та аморальності до чотирьох статистичних показників. Для мене це дивно.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Чому? Не можете повірити, що Чехія аморальніша, ніж Україна?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– А також аморальніша, ніж Росія і, безперечно, Лівія чи Ірак, де щоденно убивають десятки людей, зате немає азартних ігор і пияцтва, бо там релігія забороняє алкоголь. Ні, я в таку аналітику не вірю. Тим паче коли ввечері вмикаю ТБ і дивлюся «Тільки страшні новини» (ТСН): убили-понівечили-закопали; задушили-зарізали-спалили; зґвалтували-пограбували-позбавили житла – і так по колу 30 хвилин. Це просто якась інформаційна війна проти України, але почни про це говорити на офіційному рівні, одразу прибіжать борці за свободу і т.д.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Зачекайте, але хіба це не свобода слова?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Ні, це заробляння грошей на експлуатації людської біди та наших ницих інстинктів. Знаю, що на Заході в журналістиці для такого типу новин і розслідувань років десять тому існувало поняття «соціальне порно». Принаймні, коли дивлюся БіБіСі чи Дойче Велле, то там такої інформаційної порнографії не бачу.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– І це притому, що там немає «Комісії з моралі», погодьтеся…</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Там чітко діє своє законодавство, і його, на відміну від нас, там чітко дотримуються. Аморальність є, але вона знає своє місце, і ніхто не стане заповнювати нею національні телеканали. До того ж там ніхто не буде панькатися з порушниками: обмеження дуже жорсткі, а покарання за них – суворі. Натомість у нас спробуйте когось покарати.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Але хіба саме цим і не мала б займатися ваша комісія?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Ні, це хибне уявлення про суть нашої роботи. Комусь здається, що ми накидаємо суспільству власну мораль. Інші вважають, що ми можемо контролювати дотримання моральних норм у різних сферах і повинні самочинно виправляти ситуацію. Це не так. Комісія позбавлена повноважень конт­ролю і тим паче не ухвалює «моральних» рішень.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>Назва комісії показує, що вона є, перш за все, експертною і ухвалює експертні рішення. Для кого?.. Типово – для державних органів та різноманітних виконавчих структур, яким необхідні експертні роз’яснення для прийняття тих чи інших власних управлінських чи політичних рішень, які часто можуть тягнути за собою і певні судові наслідки. Саме тому, щоб мати певність у своїх діях, місцеві органи влади, наприклад, чи органи прокуратури звертаються до нашої комісії, її фахівці готують експертні висновки, а члени комісії їх розглядають і затверджують, чи відхиляють, чи подають на доопрацювання.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>Власне, й штат комісії абсолютно недостатній, щоб здійснювати контроль. Усі її працівники розміщуються на одному поверсі 15-поверхової будівлі Міністерства юстиції на вулиці Артема в Києві. Там, до речі, відбуваються і наші засідання.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– А скільки загалом є членів комісії, хто ці люди?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Треба розуміти, що експерти та спеціалісти – це штатні працівники, а члени комісії, як я, працюють у ній на громадських засадах, збираючись на засідання переважно раз на місяць. Загалом нас десь під сорок чоловік, серед яких багато відомих діячів мистецтва, культури, науковців, учених, лікарів.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>Багатьом відомі імена Ігоря Лубченка, Лілії Григорович, Богдана Бенюка, Мирослава Поповича, Данила Яневського, Олександра Злотника. Але є і менш відомі широкому загалу, проте надзвичайно потужні особистості: керівники інститутів, університетів, профільних академій наук – надзвичайно виразні та сильні постаті з великим досвідом, досягненнями, знаннями.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>Окремо треба сказати про Василя Костицького – голову комісії, на якому дуже багато тримається. Це надзвичайно фахова людина, дякуючи якій усі рішення комісії максимально вивірені юридично, що дуже дратує наших опонентів, які тільки й чекають нагоди, щоб нас підловити й закрити «моральну комісію».</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Гадаєте, їм це вдасться?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Не виключаю… Знаєте, є класична фраза Миколи Бердяєва про те, що «російську революцію зробили троє – Гоголь, Достоєвський і Лев Толстой». Не Троцький, не Ленін і не Сталін, а письменники – своїми ідеями. Цю ж думку трохи іншими словами повторює у своїх памфлетах Микола Хвильовий. Чому? Бо ідеї та настрої мають більший потенціал, ніж зброя і підкуп. Існує безліч країн, прямо зацікавлених у занепаді України, її розчленуванні чи перетворенні на сировинно-харчовий придаток. І якщо дозволити подальшу моральну деградацію України, то її майбутнє саме таким і буде.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Ну, але чим може зарадити комісія, якщо вона позбавлена реальних важелів впливу?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– По-перше, важелі є, просто вони не настільки потужні, як нам хотілося б. А по-друге, наведу приклад, на останньому засіданні комісії ми розглядали звернення кінорежисера Олександра Муратова стосовно фільму «Мудаки. Арабески». Це офіційна назва, і те, що ми побачили в стрічці, усіх членів комісії обурило. Не буду переказувати, бо словами це передати складно. Хто бачив, той зрозуміє, що це надзвичайно принизливий для всього українського фільм. А знаєте, хто дав гроші на створення цього «кіношедевра»?</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Хто?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Держкіно України. Тобто на гроші України наші кіномитці знімають короткометражні фільми, просочені ідеєю приниження України і намаганням показати, що всі наші люди – «мудаки». Зрештою, можна не зважати на чиєсь збочене сприйняття реальності, але я не розумію – чому державні (бюджетні) кошти, взяті з людських податків, йдуть на те, щоб людей, їх історію та національні символи поливали брудом?</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– І яким було рішення комісії?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Оскільки Національна експертна комісія не має повноважень забороняти показ фільмів, ми прийняли звернення до профільного комітету Верховної Ради з вимогою розібратися, на що йдуть кошти і які фільми на них знімають? Адже є державна політика, яка полягає в тому, щоб за рахунок бюджетних коштів стимулювати відродження кіно, появу нових українських кіногероїв, цікавих історій і тому подібних речей. Сподіваюся, що надалі так воно і буде.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”><strong><em>– Ви вірите в таку перспективу?</em></strong></p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>– Я вірю у дієвість багатьох малих справ і кроків, вірю, що не слід чекати глобальних зрушень, а варто більш вимогливо кожному запитувати з себе і менше йти на компроміси з собою. Як сказав хтось мудрий: «Все, що потрібно для перемоги зла, – це бездіяльність добра». Ось днями йду центром нашого міста і бачу за склом газетного кіоску чудове видання «Снігової королеви» від «А-ба-би-га-ла-ма-ги», а поруч – еротичний журнал із голою тіткою.</p>
<p style=”margin: 10px 0px 20px; padding: 0px; color: #333333; font-family: Arial, serif; font-size: 12px; line-height: 19px;”>Можна було обуритися в душі і пройти повз це неподобство. Але вирішила витратити кілька хвилин і пояснити продавцеві, що за таке порушення він реально може бути покараним. Бо еротичні журнали заборонено виставляти напоказ. Тим паче – поряд з дитячою літературою. Знаєте, навіть двох хвилин не знадобилося, щоб дуже швидко той чоловік усе зрозумів і все прибрав. Тому важливо, аби кожен із нас, коли бачить якесь неподобство, все таки реагував на нього, не залишався байдужим.</p>

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса