Статті

Півтонни самогону вилили в Устю.

<P><DIV>Громадян, у яких з самого ранку трусяться руки, а настійна думка, чим би промочити пересохлі губи, не залишає аж до цілющого ковтка оковитої, не завжди можна зустріти у численних горілчаних відділах магазинів. Як правило, цей контингент обирає пляшку самогону, яка обійдеться майже вполовину дешевше, та й ефект, залежно, звісно, від совісті «виробника», значно дієвіший. Зважаючи на популярність такої продукції, деякі підприємливі рівняни облаштували такі собі міні-гуральні та роблять на самогоні справжній бізнес. Дарма, що міліція вдає, ніби ганяє цих «підпільників», звітуючи, приміром, що з початку року тільки в Рівному виявили 56 фактів самогоноваріння, вилучили понад півтонни самогону і притягнули до відповідальності 215 осіб. Чи не на кожній вулиці можна знайти кілька «точок», де за помірну ціну продадуть пляшку самогону. Є й «бізнесмени», які поставили свою справу на вищий рівень і торгують самогоном навіть гуртом. Яскравим прикладом розмаху самогонної справи став останній випадок — у квартирі однієї з рівнянок на вулиці Волинської Дивізії працівники міліції вилучили, а згодом у присутності понятих вилили просто в унітаз півтонни браги і двадцять літрів готового «натурпродукту».
<P>— Партія самогону, яку ми вилучили на Північному, — розповідає начальник відділу дільничних інспекторів міліції Рівенського РВ УМВС Руслан Стрельбицький, — найбільша за останні декілька місяців. Зазвичай вилучаємо значно менше. Цікавим є той факт, що минулого року вже був подібний випадок з цією жінкою, але вона знову взялася за своє. Каже, що то єдиний вид її заробітку, який дозволяє утримувати сім’ю.
<P>Подібні пояснення дільничним інспекторам доводиться чути часто. За словами пана Стрельбицького, міліція щодня викриває по 5-6 точок збуту самогону. Займаються цим видом бізнесу здебільшого пенсіонери та безробітні рівняни, для яких шість гривень за кожну продану літру самогону є суттєвою підтримкою сімейного бюджету.
<P>Місця, де реалізовується самогон, не потребують особливої реклами. Самогонники спочатку пригощають своєю продукцією сусідів, знайомих, а ті потім переповідають іншим. Згодом ті, хто любить міцні і недорогі напої, самі знаходять реалізаторів. В той же час, самі бізнесмени зазвичай своєю продукцією не зловживають.
<P>На сьогодні, як стверджує пан Стрельбицький, найбільш неблагополучними районами у нашому місті за кількістю точок збуту самогону є два мікрорайони — Північний і Боярка. Така географія самогоноваріння, на думку працівників міліції, в першу чергу пов’язана з фінансовими статками людей, які там проживають.
<P>— На Ювілейному, — каже пан Стрельбицький, — теж є точки збуту самогону, але не так багато. Я пояснюю це тим, що більшість мешканців цього мікрорайону працюють на «Азоті», мають непогану заробітну платню, а тому відповідно, можуть дозволити собі купувати магазинну горілку. Зрештою, вони цінують свою роботу і у більшості не зловживають алкоголем.
<P>У дільничних інспекторів, які вже не перший рік займаються виявленням точок збуту самогону, є відпрацьована роками методика їх виявлення. Зазвичай, дізнаються вони про це під час бесід із мешканцями будинків у своїх районах. Частенько телефонують у міліцію і сусіди самогонників, які скаржаться, що їм набридло бачити п’яні обличчя у своєму під’їзді та постійно відчувати сморід браги. Ще кращим джерелом інформації є конкуренти по аналогічному «бізнесу». У таких випадках інформацію «зливають» до найдрібніших деталей. Втім, досить часто трапляються випадки, коли здають «точки» самі ж місцеві алкаші, зателефонувавши на спеціальні телефони довіри МВС. Причини, які передують таким дзвінкам, можуть бути різними: починаючи від того, що реалізатор не захотів дати «півлітри на вексель», і закінчуючи отруєнням неякісним самогоном.
<P>— Якщо бути відвертим, — каже пан Стрельбицький, — людину, яка почала займатися самогоноварінням на продаж, дуже важко віднадити від цієї справи. Насамперед через низький рівень заробітної плати певного прошарку нашого населення. Недосконала також законодавча база, яка регулювала б ці питання — закон не забороняє виготовляти самогон для власного вживання, а за продаж передбачена лише адміністративна відповідальність. Скажімо, пійманому за руку вперше загрожує штраф всього від трьох до п’яти неоподатковваних мінімумів доходів громадян. От і виходить, що вилучили ми в самогонника його продукцію, вилили в присутності понятих в унітаз, наклали штраф, а вже через деякий час надходить інформація, що за цією ж адресою знову діє «точка».
<P><STRONG>Коментар
<BR></STRONG>
<BR><STRONG><I> Головний лікар центру психічного здоров’я населення Ігор Миронюк:</I></STRONG>
<P>— Самогон набагато шкідливіший від горілки. Особливо той, що виготовляють не для себе, а на продаж. В першу чергу тому, що такі напої зазвичай погано очищені, містять багато сурогатів та хімікатів, які самогонники добавляють, щоб прискорити процес бродіння чи збільшити міцність самогону. А звідси і тяжкі наслідки, що виникають у результаті вживання самогону, такі як: алкогольні отруєння, зростання кількості алкогольних психозів, дистрофія м’язів, біла гарячка та набряки головного мозку. Здебільшого це стосується населення сільської місцевості, де найбільше вживають цей різновид алкогольного напою. Прикрим є і той факт, що чимало алкоголіками стають вже у підлітковому віці. Власне, це й не дивно, адже в селах для молоді майже не існує умов для самореалізації, тому вони часто і опускаються на дно склянки. За офіційною статистикою у нас в області щорічно помирає від передозування алкоголем до ста чоловік. </DIV><DIV></DIV><DIV><STRONG>Влад ІСАЄВ. </STRONG></DIV>

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса