Новини

Поховання за рахунок міського бюджету

<P><p class=”wrub” style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana; font-weight: bold;”>Чи знаєте ви, хто такий Володимир Веремеєнко? А Борис Симончук, Марія Смирнова чи Олександр Ткачук? Добре, поставимо запитання по-іншому. Чи хотіли б ви опинитися в одній компанії з цими людьми? Не знаєте? А дарма. Названі люди, а також іще двадцять одна особа, є нині “почесними громадянами міста Рівного”. Тепер вже хочете? Ще б пак! Бо ж “почесним громадянам”, окрім пошани, рішенням міськради надано право на першочерговий прийом керівниками міста, на позачергове придбання квитків на всі види транспорту в касах Рівного та безплатне користування громадським транспортом. Також “почесні громадяни” мають право на часткову оплату комунпослуг, доплату до пенсії у розмірі половини мінімальної зарплатні, поховання і встановлення надгробка за кошти міського бюджету. Вражає, чи не так?</p>
<table style=”color: #000000; font-size: 12px; line-height: 14px; font-family: Verdana; margin: 0px auto; width: 100%;” border=”0″ cellspacing=”0″ cellpadding=”0″>
<tbody>
<tr>
<td colspan=”2″ align=”center”><img src=”http://www.rivnepost.rv.ua/artimages/2013-55-p01_pochgro.jpg” border=”1″ alt=”” hspace=”0″ vspace=”0″ width=”520″ height=”386″ align=”center” /></td>
</tr>
<tr>
<td width=”50%”><img src=”http://www.rivnepost.rv.ua/images/1×1.gif” border=”0″ alt=”” width=”200″ height=”1″ /></td>
<td align=”right”>
<div style=”font-size: 8pt; line-height: 9pt; font-family: Verdana;” class=”text8″></div>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Особливо зворушливо виглядає останній пункт. Щоправда, хотілося би про всяк випадок знати, коли подавати документи на оте “поховання за рахунок міського бюджету”? До того чи вже по тому? А як бути тим, кого необачно встигли поховати до того, як їх удостоїли звання “почесних громадян”? Може, родичам компенсація яка належить? Суцільні непорозуміння!</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Перш ніж ознайомити вас із новими претендентами на “поховання за рахунок міського бюджету”, повернемось до історії питання. Думка про запровадження звання “почесний громадянин” прийшла у світлі голови наших місцевих керівників 47 років тому у лютому 1966 року. У ті часи влада у людей нічого не запитувала, тож кандидатури на присвоєння звання “почесних” приймали на засіданнях бюро міського комітету Комуністичної партії. Усього у комуністичні часи “почесними громадянами” нашого міста було названо 14 осіб, у тому числі ті четверо, з яких ми почали цю замітку і яких ви так добре пам`ятаєте і шануєте. Про те, кому і за що давали у ті часи “почесних громадян”, міг би розповісти Віталій Луценко, який якраз 1966 року став секретарем міського комітету тої самої партії. Не виключено, що він це діло сам і придумав. У Луценків воно спадкове… Але Віталія Івановича з нами вже нема, а його сини, яким він, можливо, розповідав, щільно зайняті тепер “боротьбою із злочинним режимом”.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Відомо, що Веремеєнко був бригадиром на високовольтному, Симончук — бригадиром будівельників, Смирнова — вчителькою другої школи, Ткачук — майстром у водоканалі. Дізнатися про внесок цих людей у історію Рівного, за який вони отримали право бути увічненими у списку “почесних громадян”, без допомоги Луценка-старшого не видається можливим. Напевно, ці люди були або, може, досі є порядними та шановними громадянами. Але таких у нас у місті понад двісті тисяч!</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Після “визвольних змагань” 1990-1991 років про запроваджений список “почесних громадян” ніби назавжди забули. Але прагнення до “поховання за рахунок міського бюджету” таки перемогло, і починаючи з 2002 року, наша вже зовсім не комуністична влада вирішила продовжити “справу Луценка”. Список “почесних” дістали з горища, здули з нього пилюку і знову заходилися присвоювати звання “почесних громадян”. Ними стали ще одинадцять громадян, у чиїх чеснотах ніхто не збирається сумніватися.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Сьогодні міська рада Рівного звання “почесних” збирається дати ще двом громадянам — колишньому директору школи “Центр надії” Надії Маринович (посмертно) та діючому директору Палацу дітей та молоді Ірині Первушевській, дай їй Бог здоров`я! Міський бюджет від цього не постраждає — від додачі до нього оплати ще одного поховання, яке, сподіваємось, буде ще дуже-дуже нескоро, Рівне не збідніє. А як же пошана вдячних рівнян? Вона або є, або її нема. І сьогоднішнє голосування депутатів на це аж ніяк не вплине. Згадайте імена, з яких ми почали цю замітку. Вже забули? Отож!</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”> </p>
<div style=”font-size: 8pt; line-height: 9pt; font-family: Verdana;” class=”text8″>Микола Несенюк.</div>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”> </p>
<p style=”font-size: 12px; line-height: 14px; font-family: Verdana;”> </p>
<h2 style=”font-size: 14px; line-height: 16px; font-family: Verdana; color: #505050;”>Довідка “РВ”</h2>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>Список “почесних громадян Рівного” відповідно до років присвоєння звання</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”> </p>
<ul style=”font-family: Verdana; font-size: 12px; line-height: 14px;”>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
<li>1967 рік: <strong>Терентій Буденков</strong> — військовий лікар, брав участь у визволенні Рівного від фашистів; <strong>Валентина Довгер</strong> — розвідниця партизанського загону “Переможці”; <strong>Володимир Веремеєнко</strong> — бригадир-наладчик верстатів Рівненського заводу високовольтної апаратури, лауреат Державної премії СРСР
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1968 рік:<strong> Марія Смирнова</strong> — вчитель української мови та літератури школи №2 Рівного, неодноразовий депутат міськради.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1969 рік: <strong>Логвин Червоній</strong> — генерал-майор, командир 121-ї гвардії Гомельської дивізії, підрозділи якої визволяли Рівне, Герой Радянського Союзу.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1970 рік: <strong>Сергій Стехов</strong> — комісар партизанського загону “Переможці”, який діяв у рівненських лісах; <strong>Любов Дозорцева</strong> — бригадир штукатурів, кавалер ордена Леніна.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1976 рік: <strong>Олег Макаров</strong> — льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1979 рік: <strong>Петро Воловиков</strong> — голова колгоспу. Брав участь у визволенні Рівного, двічі Герой Соціалістичної Праці; <strong>Борис Симончук</strong> — бригадир будівельно-монтажного управління “Житлобуд-6″.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1981 рік: <strong>Олександр Ткачук </strong>— майстер водопровідної мережі міського водоканалу.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1983 рік: <strong>Олександра Сабліна</strong> — ткаля Рівненського льонокомбінату.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1984 рік: <strong>Іван Федоров</strong> — командир партизанського з`єднання “За Батьківщину!”, яке діяло на території області.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>1987 рік: <strong>Микола Кузнецов</strong> — розвідник загону спецпризначення “Переможці”.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2002 рік: <strong>Олександр Курилович</strong> — колишній директор ТзОВ “Рівнепромсантехмонтаж”; <strong>Євген Мальчевський</strong> — колишній головний лікар станції невідкладної медичної допомоги Рівного.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2004 рік: <strong>Михайло Носаль</strong> — відомий український травознавець, фітотерапевт, автор книг про лікарські рослини.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2005 рік: <strong>Леонтій Телегін</strong> — хірург міської лікарні, вперше у Рівному провів операцію на жовчних шляхах.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2006 рік: <strong>Віктор Чайка</strong> — міський голова Рівного з 1998 до 2008 року.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2007 рік: <strong>Олексій Користін </strong>— голова виконкому Рівненської міськради у 1968-1981 роках.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2009 рік: <strong>Євгеній Кучерук</strong> — головний лікар міської лікарні Рівного; <strong>Гурій Бухало</strong> — історик-краєзнавець.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2011 рік: <strong>Петро Жилінський</strong> — хірург, завідувач відділення ургентної хірургії міськлікарні Рівного, заслужений лікар України.
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt;”> </p>
</li>
<li>2012 рік: <strong>Атталія Гаврюшенко</strong> — актриса, режисер-постановник і керівник народного молодіжного театру ПК “Текстильник”; <strong>Михайло Романкевич</strong> — старший тренер з дзюдо спортивної школи східних єдиноборств міського Палацу дітей і молоді, тренер параолімпійської збірної з дзюдо.</li>
</ul>

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса