Новини

РАЕС готується до продовження експлуатації енергоблока №3

<P><p class=”wrub” style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana; font-weight: bold;”>Три роки тому в грудні 2010 року Рівненській АЕС ще 20 років дозволили експлуатувати свої первістки — енергоблоки №1 і №2. Через чотири роки закінчується термін проектної експлуатації третього енергоблока. Втім, уже зараз рівненські енергетики активно готуються продовжити його роботу. Які заходи виконуються в цьому напрямі, — “РВ” розповів заступник головного інженера Рівненської РАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Сергій Боришкевич.</p>
<table style=”color: #000000; font-size: 12px; line-height: 14px; font-family: Verdana; margin: 0px auto; width: 100%;” border=”0″ cellspacing=”0″ cellpadding=”0″>
<tbody>
<tr>
<td colspan=”2″ align=”center”><img src=”http://www.rivnepost.rv.ua/artimages/2013-94-p07_raes1.jpg” border=”1″ alt=”Начальник цеху радіаційної безпеки Олег Салагаєв (на знімку зліва направо) проводить виробничу нараду в приміщенні щита радіаційного контролю енергоблоків №1 і 2 з начальником радіаційної безпеки цеху радіаційної безпеки Олександром Торбою та начальником зміни Володимиром Балабановим” hspace=”0″ vspace=”0″ width=”520″ height=”562″ align=”center” /></td>
</tr>
<tr>
<td width=”50%”><img src=”http://www.rivnepost.rv.ua/images/1×1.gif” border=”0″ alt=”” width=”200″ height=”1″ /></td>
<td align=”right”>
<div style=”font-size: 8pt; line-height: 9pt; font-family: Verdana;” class=”text8″>Начальник цеху радіаційної безпеки Олег Салагаєв (на знімку зліва направо) проводить виробничу нараду в приміщенні щита радіаційного контролю енергоблоків №1 і 2 з начальником радіаційної безпеки цеху радіаційної безпеки Олександром Торбою та начальником зміни Володимиром Балабановим</div>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>— Переоцінку безпеки енергоблока виконує Служба аналізу безпеки. Які заходи втілені її фахівцями в питанні продовження роботи енергоблока №3?</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Рішення продовжити роботу першого та другого енергоблоків РАЕС було важливим для енергетичної галузі та знаменним для нашої станції. Адже ці енергоблоки стали першими в Україні, для яких виконувалася переоцінка безпеки. А першим, як відомо, завжди нелегко.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”> </p>
<table style=”color: #000000; font-size: 12px; line-height: 14px; font-family: Verdana; margin: 0px auto; width: 100%;” border=”0″ cellspacing=”0″ cellpadding=”0″ align=”center”>
<tbody>
<tr>
<td colspan=”2″ align=”center”><img src=”http://www.rivnepost.rv.ua/artimages/2013-94-p07_raes2.jpg” border=”1″ alt=”” hspace=”0″ vspace=”0″ width=”520″ height=”345″ align=”center” /></td>
</tr>
<tr>
<td width=”50%”><img src=”http://www.rivnepost.rv.ua/images/1×1.gif” border=”0″ alt=”” width=”200″ height=”1″ /></td>
<td align=”right”>
<div style=”font-size: 8pt; line-height: 9pt; font-family: Verdana;” class=”photo”>Сергій Боришкевич</div>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Звіт з переоцінки безпеки, який виконали інженери та керівники Служби аналізу безпеки, містить понад 50 томів. У них представлено інформацію про всі важливі напрями діяльності енергоблока: ядерна, радіаційна, експлуатаційна безпека, вплив на персонал, населення та довкілля, соціально-економічна складова та можлива шкода — і це, образно кажучи, лише верхівка айсберга.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Нині розпочато роботу з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків №3 і №4. Це попри те, що до завершення проектного терміну експлуатації третього блока ще чотири роки. Поки у виробничих підрозділах триває модернізація, спрямована на підвищення безпеки енергоблоків, наші фахівці відображають відомості про її виконання у Звіті з аналізу безпеки. Він містить дані про основні проектні засади безпеки енергоблока та необхідний для отримання ліцензії на експлуатацію. Протягом усього терміну роботи блока в звіт вносяться зміни, які відображають його поточний стан і підтвердження можливості безпечної експлуатації.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Саме цей документ і представлену в ньому інформацію використовують для підтвердження безпеки під час галузевих і міжнародних перевірок, спілкування з громадськістю та вирішення щоденних виробничих питань, які стосуються проектної безпеки систем та елементів. Підтримання цього звіту в актуальному стані — завдання Служби аналізу безпеки.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Однак рівень безпеки енергоблоків РАЕС відображається не тільки у звітах. В цілому в енергетичній галузі він розглядається у рамках бази даних з поточного рівня безпеки. Аналіз інформації, що надається підрозділами для виконання щоквартальної оцінки за окремо затвердженими факторами безпеки, також здійснює наш персонал.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Між іншим, Україна, яка декларує відкритість і прагне довести рівень безпеки своїх енергоблоків до міжнародних стандартів, не залишається осторонь світових енергетичних подій. Невдовзі після аварії на АЕС Фукусіма, українські атомники провели стрес-тести та виконали оцінку безпеки енергоблоків атомних електростанцій при гіпотетичній аварії, тобто аналогічній тій, яка сталася на Фукусімі. За результатами цієї оцінки безпеки розроблено заходи, спрямовані на підвищення безпеки, виконання яких теж є умовою продовження терміну експлуатації енергоблока №3.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>— Сергію Миколайовичу, на енергоблоках №№1, 2 нині використовується паливо другого покоління російського виробництва. Розкажіть про досвід його застосування.</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Рівненська АЕС протягом усього періоду експлуатації реакторних установок ВВЕР-440 послідовно проводить політику підвищення безпеки й економічності використання ядерного палива. Експлуатація починалася з трирічного паливного циклу, плавно здійснено перехід до щестирічного на блоці №2 та п`ятирічного на блоці №1. На РАЕС експлуатується паливо виробництва ВАТ “ТВЕЛ” (Росія).</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Впровадження касет другого покоління на енергоблоці №2 відбувається з 2010 року. Сьогодні проводиться експлуатація третього перехідного паливного завантаження. Кількість паливних касет другого покоління, завантажених в активну зону — 204 штуки від загальної кількості 349 касет.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Цей процес у 2012 році розпочато на енергоблоці №1, де в активну зону завантажено 144 таких касети від загальної кількості 313 одиниць. Нині проводиться експлуатація другого перехідного паливного завантаження.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Зазначу, нове паливо має поліпшені характеристики з погляду ядерної безпеки та експлуатації. Це, наприклад, за рахунок компонування активної зони дозволяє значно (до 25%) знизити флюенс нейтронів на корпус реактора, на 12 штук зменшити кількість свіжих касет, які щорічно завантажуються, і аналогічно зменшити кількість відпрацьованого палива.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Прямий економічний ефект від впровадження палива другого покоління лише за рахунок економії затрат на закупівлю “свіжого” палива для двох енергоблоків становитиме орієнтовно 12 мільйонів доларів на рік. Також експлуатаційні характеристики цього палива дозволять обґрунтувати роботу блоків з ВВЕР-440 на рівні потужності 108% та в режимі маневрування потужністю.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Варто зазначити, що паливо другого покоління, починаючи з 2002 року, використовується на енергоблоках №№3, 4 Кольської АЕС (Росія), на енергоблоках №№1-4 АЕС “Дуковани” (Чехія), блоках №№1,2 — АЕС “Моховце” і блоках №№3-4 — АЕС “Богуніце” (Словаччина) з реакторами ВВЕР-440 (тип В-213). Накопичено достатньо великий досвід з використання даних касет. Фахівці відзначають високу надійність палива під час експлуатації як у базовому, так і в маневровому режимах роботи блоків.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>— Які роботи виконуються для підвищення протиаварійної готовності РАЕС після подій на АЕС Фукусіма?</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— З 2003 року введено в експлуатацію комплекс оперативного аналізу дозиметричної обстановки (КАДО) в районі розташування Рівненської АЕС. Розробником комплексу є Інститут радіаційного захисту Академії технічних наук України. У 2009 році прийнято рішення про впровадження комплексу КАДО на всіх станціях НАЕК “Енергоатом”. Нині завершується чергова модернізація комплексу, яка надасть змогу працювати в режимі автоматичного вводу метеорологічної інформації з метеостанції АСКРО.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Також у складі аварійної групи цеху радіаційної безпеки створено ланку прогнозу радіаційного стану в аварійних ситуаціях. До її складу входять математики, фізики, метеорологи, які здійснюють аналіз радіаційних показників системи АСКРО, метеорологічної інформації, формують дані для прогнозу радіаційного стану. Персонал ланки як мінімум чотири рази на рік проходить спеціальне тренування з підготовки рекомендацій щодо захисту населення у разі аварії. До речі, модель атмосферного переносу комплексу КАДО дає змогу проводити розрахунки доз на населення в радіусі 50 кілометрів від АЕС.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>У 2012 році в рамках програми співробітництва з Європейською Комісією в Україні розпочалось впровадження європейської системи підтримки прийняття рішень у реальному масштабі часу — RODOS. У межах її впровадження планується створення Центру прогнозування наслідків радіологічних аварій, який має забезпечити оперативний аналіз подій та прогнозів, консультаційну підтримку Державної служби надзвичайних ситуацій України, НАЕК “Енергоатом”, інших державних органів, задіяних в аварійному реагуванні.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Елементи системи RODOS будуть розміщені в Укргідрометцентрі, кризовому центрі НАЕК “Енергоатом”, кризових центрах АЕС, в тому числі в зовнішньому кризовому центрі РАЕС, інформаційно-кризовому центрі Державної інспекції ядерного регулювання України.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Зазначу, що система RODOS дозволить здійснювати розрахунки наслідків аварій для всієї території України при виникненні цих аварій у межах Європи. Впровадження системи очікується до кінця 2015 року.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”><strong>— Які результати роботи РАЕС у 2013 році в питанні дозових навантажень персоналу?</strong></p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>— Фахівцям вдалося значно знизити колективну дозу опромінення (тобто дозу всіх виробничників, котрі працюють у контрольованій зоні під час планово-попереджувального ремонту та в період нормальної експлуатації) порівняно з минулорічними показниками. Це обумовлено меншим обсягом робіт під час планово-попереджувального ремонту та завдяки виконанню методології АLАRА й заходів з оптимізації дозових навантажень, розроблених на 2013 рік.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Наведу цифри. У нинішньому році колективна доза становила 1681,5 мЗв, що фактично на 46% нижче від минулорічного показника (3122,5 мЗв) і менше від запланованої колективної дози на 44%. Даний факт є ще більш переконливим, якщо врахувати, що десять років тому показник колективної дози за рік був вищим від поточного як мінімум утричі. Оскільки ремонтна кампанія закінчена, то значного збільшення колективної дози не планується. Максимальна індивідуальна доза становила 8,86 мЗв. У жіночого персоналу — 2,36 (в тому числі у жінок до 45 років — 1,4 мЗв). За 2013 рік зауважень щодо індивідуальних доз опромінення не зареєстровано.</p>
<p class=”text10″ style=”font-size: 10pt; line-height: 11pt; font-family: Verdana;”>Важливу роль у зниженні доз опромінення відіграє мотивація ремонтного персоналу. Для цього передбачено матеріальне заохочення працівників станції у напрямі зниження доз. Також за останні 10 років простежується стійка тенденція зниження колективної дози на РАЕС, яка досягається саме завдяки послідовній політиці РАЕС у справі зниження і оптимізації доз персоналу.</p>

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса