Статті

Сергій Гончар: “Хотілося б до 40 років поїздити”

<P>Рівненський велогонщик Сергій Гончар очікує, поки його позов до німецької команди “Ті-Мобайл” розглядатиме швейцарський суд. А нещодавно він завітав до рідного міста.
<P>Цьогорічна престижна велогонка “Тур де Франс” відзначилася багатьма допінговими скандалами. Зокрема, це стосується і німецької команди “T-Mobіle”, за яку до недавнього часу виступав рівнянин Сергій Гончар. Він же своєї вини не визнає і позивається з нею у швейцарському спортивному адміністративному суді. Через це його запланований приїзд до Рівного відкладався.
<P>— Сергію, проясніть ситуацію, що склалася?
<P>— Останню гонку перед “Джиро д’Італія” я проїхав непогано. Але керівництву команди не сподобалися результати моїх аналізів, і мене сповістили, що поки відстороняють від змагань. Нібито для того, щоб провести кілька повторних проб. За місяць я пройшов п’ять тестів у Німеччині, перевіряли мене Міжнародна організація велосипедного спорту, WADA (Світове антидопінгове агентство), і нічого не знайшли. Проте керівництво команди вирішило розпрощатися зі мною і навіть не попередило — про це я довідався із преси. Мені тільки зателефонували, щоб віддав велосипед, пізніше надіслали листа.— І ви вирішили шукати справедливості у суді?
<P>— Велоспорт — моя робота, і ця історія нанесла мені шкоди. Тому я подав позов до спортивного адміністративного суду в Лозанні (Швейцарія), щоб мене відновили в команді та оприлюднили результати тестів. Гадаю, що за два-три місяці моє питання вирішиться.
<P>— А які шанси на вдале вирішення питання?
<P>— Я пройшов багато тестів, здав різні аналізи, навіть три “несподіваних” антидопінгових контролі (до мене додому приїжджали “контролери” тоді, коли я їх не чекав). Ніяких документів про мою дискваліфікацію ні я, ні українська федерація не одержували. З цього видно, що в мене все нормально. Я думаю, що суд винесе правильне рішення, і до кінця жовтня можна буде поставити крапку в цьому питанні.
<P>— Стосунки з керівництвом “Tі-Мобайл” підтримуєте?
<P>— Після скандалу — жодних. Ще напередодні сезону відчувалося якесь непорозуміння: керівництво команди довго не хотіло підписувати контракт, мотивуючи тим, що вони вирішили омолодити команду. Проте мої результати були найкращими, і буквально напередодні закриття заявочного “вікна”, під тиском спонсорів і преси, все-таки підписали зі мною контракт. Але вже на початку сезону почали виникати проблеми з візами, мені не давали дозволу на проживання. Доводилося жити в Італії та їздити до Німеччини. А потім виник ще й цей конфлікт.
<P>— Чим же займаєтеся зараз?
<P>— У мене — вимушена відпустка, багато часу забрала підготовка необхідних документів. На жаль, нинішній сезон для мене вже закінчився, але форму я підтримую: їжджу для себе по кілька годин у день. Зараз я вже заспокоївся, все сприймаю зовсім по-іншому, і сподіваюся, що з наступного року зможу виступати.
<P>— Отже, у власне майбутнє дивитеся з оптимізмом?
<P>— Звичайно! Хотілося б до 40 років поїздити. Відчуваю, що можу два-три роки позмагатися. Звичайно, ці місяці, коли не тренувався, не пройдуть дарма. Але я зможу надолужити згаяне. Якщо й піду з активного спорту, то лише за власним бажанням. Примусити мене до цього ніхто не зможе.
<P>— А якщо вас відновлять у “Tі-Мобайл”?
<P>— Залишатися там уже немає рації. Шукатиму нову команду, але розумію, що через останні події зробити це буде важко. Для мене й так переходи з клубу в клуб завжди давалися непросто, а тут ще і “допінговий” скандал. Командам невигідно бути замішаними в скандалах: хто ж захоче брати гонщика, якого можуть у будь-який момент дискваліфікувати. Навіщо їм проблеми?
<P>Павло КОЖЕМ’ЯНКО

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса