Коментарі

Загибель шістьох людей під поїздом на Рівненщині: офіційна та неофіційна версії

<P>Версії прокуратури, залізничників і анонімна версія загибелі здолбунівчан. Версія прокуратури: “Розкидані тіла помітив машиніст товарного потяга”
<P>Руслан ГЕТЬМАН, заступник начальника управління, начальник відділу нагляду за додержанням законів органів внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Рівненської області, радник юстиції:
<P>— Семеро підлітків, жителі села Здовбиця Здолбунівського району, йшли залізничною колією на 213-му кілометрі ПК №8 посадочна платформа “Семилітка” перегону Івачкове-Здовбиця. Назустріч їм йшов товарний потяг, тому шестеро хлопців та дівчина перейшли на сусідню паралельну колію. Проте у цей час нею їхав інший потяг, пасажирський, №43 сполученням “Київ—Івано-Франківськ” під керівництвом локомотивної бригади, машиніста та помічника машиніста. Діти не зорієнтувалися, що колією, на яку вони перейшли, наближається потяг та потрапили під нього. Машиніст відчув, що ніби на щось наїхав. Тому зупинив потяг, його гальмівний шлях був приблизно кілометр. З ліхтарем пробіг приблизно метрів 800, але нічого не побачив. До збитих підлітків він не добіг буквально двісті метрів. Щоб не зірвати розклад руху — поїхав далі. Це сталося приблизно біля першої години ночі. За кілька годин через цю ділянку проїжджав інший товарний потяг. Його машиніст помітив розкидані тіла, це була приблизно четверта година ранку. Одразу про це повідомив диспетчеру. Сам машиніст родом із села Івачкового, тому подзвонив туди, до сільського голови.
<P>Руслан Гетьман розповів, що на місце події одразу після повідомлення виїхала бригада лінійного відділу УМВС на транспорті Південно-Західної залізниці.
<P>— 27 січня обласний транспортний прокурор порушив кримінальну справу за фактом порушення працівниками залізничного транспорту правил безпеки руху за частиною 3 статті 276 Кримінального кодексу України. Нині триває слідство, встановлюємо причини події, перевіряємо стан залізничної дороги, її освітлення. Справа в тім, що діти не помітили потяги, бо ця ділянка не освітлювалася, — пояснює заступник начальника управління. — В результаті шестеро підлітків загинули, один хлопець вижив, його госпіталізували в реанімаційне відділення.
<P>Руслан Гетьман поділився, що уникнути попадання під пасажирський потяг підлітки не змогли б. Після проведення слідчих дій та експертиз справу передадуть до суду.
<P>— Трагедія, що трапилася в ніч з 26 на 27 січня, визнана надзвичайною ситуацією регіонального рівня. Понеділок оголосили днем жалоби, — розповіла головний спеціаліст відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління з надзвичайних ситуацій РОДА Ольга Тріль. — Це перший випадок загибелі людей на залізниці цього року.
<P>Тетяна КОВАЛЬ.
<P>“У потяга не працював прожектор”
<P>Василь МАРТИНЮК, сільський голова Миротинської сільської ради:
<P>— О пів на другу ночі мені зателефонував машиніст тепловоза, який їхав у напрямку Козятина, про те, що на перегоні Здолбунів-Івачкове знаходяться побиті потягом діти. Я швидко зібрався і вийшов сюди, о 01.45 був на місці пригоди. І справді, коли прийшов, побачив, що по коліях валяється шість тіл. Справа в тому, що це сталося через те, що в потязі, який їхав у напрямку Здолбунова і на тих коліях, якими йшли ці діти, не працював прожектор, його не було видно. Я не можу це стверджувати, але вважаю, що швидкість у нього була 120 км, тому що потяг нібито вже запізнювався на станції Оженіно і набирав швидкість для того, щоб вкластися в графік.
<P>Павло ШАМШИН, ТРК “Рівне 1”.
<P>Версія залізничників: “Поїзд рушив далі, згідно з інструкцією”
<P>Костянтин АЗАРЕНКО, заступник начальника Південно-Західної залізниці:— Ми провели внутрішнє розслідування. Вдалося з’ясувати, що підлітки вийшли з клубу й лишалися певний час на платформі. Як запевняли місцеві жителі, це було місце своєрідного прощання. Звідси жителі Івачкового поверталися додому, а Здовбиці — йшли у своє село. Машиніст поїзда №100, який проїжджав повз станцію, бачив підлітків на пероні. Вони сміялися, махали руками поїздам, веселилися. Далі події розгорталися приблизно так. Підлітки пішли по платформі у бік Здолбунова, а за 10–8 метрів зістрибнули на колії. Десь у цьому місці їх і наздогнав поїзд №43. Різниця у русі між цими поїздами — 4 хвилини. Як розповів нам сам машиніст поїзда №43, він помітив підлітків за 100–150 метрів. Тоді й прийняв єдине можливе правильне рішення у цій ситуації. Одразу ж використав екстрене гальмування та подав сигнал. Погода була дуже поганою — сильний вітер, дощ зі снігом. Саме тому діти могли й не почути звуку руху поїзда (пасажирський поїзд рухається тихіше, ніж товарняк) та його попереджувального сигналу.
<P>Коли поїзд зупинився, машиніст з ліхтариком оглянув сам локомотив, а помічник — вагони. Тіл вони не побачили, тому повідомили чергового станції про нещасний випадок і продовжили рух поїзда. Саме це передбачає інструкція “Про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру на залізничному транспорті України”. Згідно з нею, якщо стається щось подібне й тіло не перешкоджає руху поїзда, машиніст зобов’язаний повідомити про випадок і продовжити рух. Якщо ж тіло лежить так, що поїзд не може рухатися далі, то треба окреслити місце його знаходження, перенести тіло так, щоб шлях був відкритий, і продовжити рух, також повідомивши про подію чергового станції.
<P>Після повідомлення рух поїздів цими коліями призупинили.
<P>“Машиніст помітив дітей за 150 метрів”
<P>Як наголосив начальник Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці Василь Головко, вини локомотивної бригади у загибелі дітей не було.
<P>— Бригада зробила все, що було в її силах, тобто застосувала екстрене гальмування відразу, як помітили дітей, дали звуковий сигнал. Проте уникнути трагедії не вдалося через погані погодні умови.
<P>Як зазначив Василь Головко, в ході розгляду справи з’ясувалося, що через сильні пориви вітру та густий сніг локомотив рухався зі швидкістю 75 км/год при дозволених 120 км/год на цій ділянці. Це стало відомо з даних швидкісномірної стрічки, за допомогою якої фіксується швидкість руху локомотива упродовж усього шляху. Прожектор та два буферні ліхтарі працювали, але за таких погодних умов освітлювали набагато меншу відстань, ніж при хорошій погоді (за хорошої погоди прожектор освітлює ділянку до одного кілометра). Так само працювали й ліхтарі станції.
<P>— Машиніст помітив дітей за 100–150 метрів до них й одразу загальмував, — продовжує Василь Головко. — Але при такій швидкості миттєво зупинити склад неможливо. Гальмівний шлях склав 400 метрів. Діти могли й не почути сигналу поїзда, адже рухалися, як і сам склад, проти вітру (пориви вітру у ту ніч сягали 15–20 м/с — авт.).
<P>Ірина НИЧИПОРУК.
<P>Анонімна версія: “В локомотиві перегоріла лампа головного світла”
<P>Трагедія в Рівненській області обговорюється і на сторінках офіційних видань в інтернеті. Читач, який назвався Богданом, виклав свою версію страшного лиха на Здолбунівщині на сторінці Західної інформаційної корпорації:
<P>“Мушу зізнатися, що мій батько безпосередньо відноситься до “структур”, що працюють на залізниці і саме машиністи його поїзда першими побачили фрагменти дитячих тіл на полотні, які, до речі, пролежали там до (!!!!!) 7 ранку, аж поки нарешті не приїхали швидка та міліція. А ситуація така: цей поїзд ще при відправленні із Шепетівки відрапортував, що в локомотиві перегоріла лампа головного світла (прожектор зверху локомотива), а запасної не виявилось. Але машиніст вирішив їхати всліпу і диспетчер його випустив на маршрут до ст. Здолбунів. По дорозі хлопці “всліпу” топили 90–100 км/год. і навіть не подавали ніяких сигналів. На під’їзді до ст. Здолбунів у районі платформи Семилітка вони відчули глухий удар по локомотиву. Поїзд зупинили і помічник машиніста пішов перевірити ситуацію, але оскільки гальмівний шлях був величезним, далеко йти він не наважився і, відрапортувавши, що все добре, поїзд поїхав далі. ОСЬ ЯК ЦЕ БУЛО!!! У нас завжди брехали про НС, а тепер ще й покривають вину.
<P>А діти поверталися з дискотеки… Боже… І збив він не 6, а 7 дітей, із яких 6 загинули на місці. Сьомий — у надзвичайно важкому стані. Вірогідно, вони не почули поїзда через те, що на вулиці була жахлива погода і дув несамовитий вітер, що заважало нормальному сприйняттю оточуючого середовища. По полотну вони йшли, бо через таку погоду сільська дорога перетворилася на багно, а на шпалах завжди чисто. І вони сподівалися, що побачать поїзд, оскільки той світитиме прожектором. Але його НЕ БУЛО!!! Ви собі таке уявляєте? Я сам зі Здолбунова. Все місто на вухах стоїть. Такої трагедії через таку нікчемну халатність не було вже, як на мене, кілька років.
<P>І наші державні мужі ще мають нахабність писати брехню, що “вини машиністів і УЗ немає”? Ви — нікчеми! А як же батьки цих дітей? Що їм думати? Ви вважаєте, що їм приємно це читати?
<P>ДО РЕЧІ!!! По 5-му каналі сказали, що (самі розумієте) машиністи не винні, УЗ не винна і т.д… Але на цей раз виплив цікавий фактик, про який раніше не говорили: локомотив зараз на експертизі у Львові і у нього, як виявилося, тріснуте скло на прожекторі (головному ліхтареві). А чи не пов’язано це з тими фактами, про які я раніше писав, і про які мовчать? Певно, хтось таки побачив, що скло розбите, але я на 100% впевнений, що під час експертизи лампа була вже нова і працююча… Як-то кажуть, корпоративна дружба…”
<P><A href=”http://zik.com.ua/ua/news/2008/01/28/123527″>http://zik.com.ua/ua/news/2008/01/28/123527</A>
<P>Кому світить від 7 до 12 років?
<P>Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
<P>1. Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, — караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.
<P>2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, — караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
<P>3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, — караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Безкоштовна пошта @Rivne.com.ua

Адреса: @rivne.com.ua 
Пароль:
  Забутий пароль |  Нова адреса